Пандемія коронавірусу – проблема не тільки сфери охорони здоров'я. Через оголошення карантину й закриття державних кордонів люди і бізнес зіткнулися з проблемою невиконання контрактних зобов'язань. 17 березня Верховна рада ухвалила закон, один із пунктів якого передбачає включення карантину до списку форс-мажорних обставин. «Слово і Діло» розібралося, що таке ці обставини і коли вони настають.
Форс-мажор – це надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно унеможливлюють виконання договорів і зобов'язань відповідно до законодавства. Якщо сторона договору не виконала свої зобов'язання і доведе, що це сталося внаслідок форс-мажорних обставин, то вона звільняється від відповідальності. Але після припинення форс-мажору свої зобов'язання все одно доведеться виконати.
Форс-мажорними обставинами вважають загрози війни або збройного конфлікту, воєнних дій, теракт, революцію, захоплення підприємств, страйки, аварії, пожежі, вибухи, епідемії, обмеження експорту й імпорту, стихійні лиха. Тепер цей список доповнений карантином, оголошеним Кабінетом міністрів. Фінансова та економічна криза, дефолт, зростання курсу валют, відсутність на ринку необхідних товарів або відсутність у боржника грошей форс-мажором не вважається.
Щоб засвідчити форс-мажорні обставини, потрібно звернутися до Торгово-промислої палати України. За результатами розгляду документів ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини.
До речі, сторони в тексті договору можуть самостійно визначити форс-мажорні обставини. Наприклад, епідемія, обмежувальні дії влади, надзвичайна ситуація у сфері охорони здоров'я тощо.
Нагадаємо, раніше «Слово і Діло» писало про те, як в Україні підтримають бізнес під час пандемії коронавірусу.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»