Продовження карантину та обмежувальних заходів може призвести до негативних наслідків. Суспільство не має фінансової «подушки безпеки» на період кризи та не могло її мати. Таку точку зору в коментарі «Слово і Діло» висловив доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник відділу Теорії та історії соціології Інституту соціології НАН України Олександр Шульга.
Доктор соціологічних наук звернув увагу на те, що рішення уряду продовжити всеукраїнський карантин, а разом із ним і обмеження роботи великої кількості підприємств та установ, спричинило негативну реакцію і від бізнеса, і від суспільства, які побоюються економічного колапсу, що було цілком очікувано.
Оцінюючи даний крок із соціологічної точки зору, фахівець звернув увагу на щорічний моніторинг Інститут соціології НАН України, який дає репрезентативні дані на рівні всього населення віком 18+. Згідно з ним у разі втрати основного джерела доходу (зарплати, пенсії) на свої заощадження, підробітки чи підсобне господарство 45% зможуть прожити щонайбільше місяць. Ще чверть населення – від одного до трьох місяців і лише 7% – від пів року та більше.
Карантин в Україні: як держава піклується про пенсіонерівЧерез карантин в Україні пенсіонерам виплатять одноразову допомогу, а в травні індексують пенсії.
Соціолог нагадав, що це питання було поставлено ще у 2016 році, хоча релевантні опитування в наступні роки демонструють: ситуація не покращилася.
«Так, динаміка відповідей за останні кілька років згідно з даними моніторингу Інституту соціології НАНУ свідчить, що при оцінці свого матеріального становища лише кілька відсотків називали його таким, що дозволяє робити заощадження, а близько половини опитаних заявляли, що доходів вистачає лише на найнеобхідніше», – вказав Олександр Шульга.
На питання про основні джерела існування своєї сім’ї, три чверті опитаних відповіли, що це зарплата та пенсія, зауважив експерт. Крім того, респонденти назвали різноманітні форми допомоги від держави у вигляді субсидій, стипендій, адресної допомоги тощо.
Натомість, соціолог наголосив, що тих, хто заявляє про наявність хоч якоїсь альтернативи до зарплат та пенсій у своєму бюджеті – небагато. Про те, що в якості джерела існування вони використовують підсобне господарство і доходи від продажу отриманої з нього продукції, відповіли 14%, ще 6% сказали, що живуть за рахунок заощаджень і по 2% вказали в якості доходів дивіденди та орендну плату.
«Саме ця невелика частина суспільства має можливість більш підготовленими пройти ризики відсутності зарплат, звільнень чи затримок державних коштів. Однак і їхній запас міцності вимірюється місяцями, а не довшими відрізками. Тож відповіді на питання – як залишитися і здоровими, і ситими – суспільство чекає вже сьогодні», – прокоментував доктор соціологічних наук Олександр Шульга.
«Слово і Діло» пропонує подивитися особливості останніх криз в Україні – в 1998-му, 2008-му і 2014 роках.
«Слово і Діло» також пропонує дізнатися, як держава має намір піклуватися про пенсіонерів під час карантину.
«Слово і Діло» розібралося, що таке форс-мажорні обставини і коли вони настають.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»