«Україна вже найближчим часом може отримати перший транш від Міжнародного валютного фонду», – заявив президент України Володимир Зеленський за кілька днів після голосування за відкриття ринку землі. Тиждень тому на позачерговому засіданні Верховна рада дала старт земельній реформі та ухвалила в першому читанні так званий закон про банки, на якому наполягають кредитори. Але до другого читання до закону про банки вже подано 16 тисяч правок. Керівний партнер компанії Capital Times Ерік Найман у коментарі «Слово і діло» пояснив, що в України є час до вересня, тому МВФ чекатиме ухвалення закону. Заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський впевнений, що без ухвалення даного закону Україна не отримає допомоги від кредиторів, поступок чекати не варто.
Ерік Найман зазначив, що українська влада має кілька місяців, щоб залагодити ситуацію з законом про банки.
«Державний бюджет, звичайно, чекати не може. Зараз нардепи, які подали правки, загрожують виконанню реалізації держбюджету України. Доведеться Міфіну шукати інші способи, комусь можуть різати доходи», – уточнив Найман.
На його думку, Мінфіну і ОПУ, які посідають іншу позицію щодо законопроекту, зараз варто подивитися на те, які групи впливу подали блокувальні поправки.
Аналітик зауважив, що потрібно знайти способи впливу на цих депутатів. Наприклад, через зменшення бюджетних вливань. У президента точно є інструменти впливу, додав він.
«Зрештою незрозуміло, чому окрема група депутатів вирішила об'єднатися з проросійськими силами і посіла відверто антиукраїнську позицію. Вони говорять одне, але роблять абсолютно протилежне», – поділився думками фінансист.
«Антиколомойський закон»: наскільки активними раніше були автори тисяч поправокДо антиколомойського закону подано понад 16 тисяч правок. Ми подивилися, наскільки активними раніше були нардепи, які запропонували понад тисячу.
Керівний партнер компанії Capital Times зауважив, що закон про банки досить лояльний і дає можливість колишнім власникам Приватбанку вимагати від України грошової компенсації.
«Тому потрібно уважно опрацювати цю правку, щоб не дати можливості нечесним банкірам вимагати щось від України», – наголосив Ерік Найман.
Заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський вказав, що у МВФ було дві основні вимоги до України: земельний закон і закон про банки.
Економіст пояснив, що в ситуації із земельним законом кредитори пішли назустріч Україні, оскільки схвалений поетапний і обмежений варіант запуску ринку.
«Земельна реформа в проголосованому вигляді – вже компроміс з МВФ. Пішовши на поступки в земельних питаннях, кредитори, імовірно, наполягатимуть на тому, щоб закон про банки був ухвалений у тій редакції, яка їх задовольнить», – констатував Яблоновський.
Він допустив, що МВФ бере до уваги можливу кризу, ризик дефолту і готовий йти на поступки. Але ринок землі вже був поступкою української влади.
«Якби не було епідемії, то земельний закон, напевно, розглядали б ще кілька тижнів і, можливо, ухвалили би в тій редакції, яка була після першого читання. Зараз Україні не варто розраховувати, що в питанні закону про банки кредитори також підуть на поступки і нададуть допомогу без голосування закону в другому читанні», – зауважив Дмитро Яблоновський.
Раніше повідомлялося, що Міжнародний валютний фонд очікує остаточного ухвалення Верховною радою «антиколомойського закону» про банки і внесення змін до держбюджету.
«Слово і діло» пропонує подивитися, наскільки активними раніше були нардепи, які подали понад тисячу правок (таких сім).
«Слово і діло» також пропонує подивитися, як отримання коштів від МВФ впливало на нашу економіку.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»