Поточний рік може стати найбільш непрогнозованим за своїми наслідками для всієї світової економіки. Економічна криза, яку несподівано «підсилила» ситуація із пандемією коронавірусу (COVID-19), стане крахом для одних держав та можливостями для інших.
Падіння ВВП через пандемію суттєво звужує можливості для української економіки, а обмежені ресурси державного бюджету не дозволять відносно спокійно пережити кризовий період. Тож кожна новина на міжнародних фінансових ринках дедалі частіше сприймається чи то як чергова загроза, чи то як рятівне коло для відновлення вітчизняного економічного потенціалу.
Принаймні останні новини щодо падіння ф’ючерсів на нафту на фінансових ринках дають українцям надію на те, що суттєво «зачепить» економіку Росії, а зашморг Кремля довкола Донбасу послабне.
Пересічних українців цікавить, чи впорається вітчизняна економіка із викликами та чого чекати від курсу гривні в поточній ситуації?
Нафта дешевшає, гривня слабне?
Прямої залежності від падіння цін на нафту Україна може і не відчути. Справа в тім, що зараз йдеться про ціни на фондових ринках, а наша держава не має власного потужного ринку цінних паперів. Ціни на ринку українських ОВДП залежать від інших факторів, тож фактор зміни ціни на нафту може впливати на коливання в попиті та пропозиції лише дуже умовно.
Опосередковано через падіння цін на нафту гривня таки ослабне. Подібна ситуація вже відбулася в березні поточного року, після рекордного падіння цін на «чорне золото». Справа в тім, що низькі ціни на нафту призводять до зниження вартості інших сировинних товарів. Оскільки базові надходження валюти до України здійснюються через експорт металу та зернових, девальвації таки не уникнути.
А от приємним бонусом для українців можна вважати зниження цін на заправках. Але це сталося лише після прямого втручання уряду та президента. До того ж можливості вітчизняної промисловості дуже обмежені, аби суттєво впливати на зміни цінна заправках.
На відміну, наприклад, від Білорусі, яка може скористатися зниженням ціни на нафту і закупити її для тривалого зберігання та переробки на власних заводах, у нас такої можливості немає. Українські імпортери в основному закуповують готові нафтопродукти.
Коронавірус і курс гривні
А от фактор пандемії коронавірусу дуже суттєво вплине на курс вітчизняної валюти. В уряді вже скоригували макроекономічні показники, в яких «послабили» середньорічний курс гривні з 27 до 29,5 за один долар.
Це дуже оптимістичні показники, вважають експерти. Сповільнення української економіки та світова криза можуть набагато сильніше «струснути» національну валюту. Діапазон падіння буде залежати від низки факторів, однак початковий експертний прогноз у 30-32 грн за долар до кінця 2020 року не позбавлений здорового ґлузду.
Особливо відчутним буде вплив ще двох допоміжних факторів, які раніше рятували гривню від стрімкого знецінення. Перший – грошові перекази заробітчан, які в останні 5 років значно перевищували суми прямих іноземних інвестицій в Україну. Ці гроші живили вітчизняну економіку, особливо ринок послуг, який формують малі та середні підприємці. Зараз цей ресурс буде тимчасовим і поки що невідомо, на який термін, бо обмежений через пандемію коронавірусу.
Другий фактор – підтримка Міжнародного валютного фонду. Український уряд зміг домовитися про нові умови співпраці, однак на заваді можуть стати принципові для Фонду питання – такі як закон про банки та приватизація. Ці сфери наразі перебувають під впливом інтересів українських олігархів, які навряд чи думають про налагодження співпраці із МВФ.
Фактор внутрішнього ресурсу
Серед іншого, у нинішньої кризи є одна важлива особливість – наслідки пандемії коронавірусу відчують на собі всі країни. Звісно, у багатших держав є більше можливостей пережити бурю, однак знецінення активів, у тому числі й валюти, відчують на собі і найпотужніші економіки світу.
Пересічному українцю в такому разі також доведеться нелегко, адже традиційні «підматрацні» накопичення можуть втратити свою вагу незалежно від того, в якій валюті вони зберігалися.
Тож українському уряду саме час відшукати найбільш ефективну антикризову модель розвитку економіки, базуючись на внутрішньому ресурсі.
Зокрема, здешевлення нафти та зменшення цін на бензин може стати поштовхом для зменшення собівартості продукції на внутрішньому ринку за рахунок зниження транспортних витрат. Цей фактор може уповільнити темпи інфляції, а також зменшити попит на валюту при закупівлі нафтопродуктів, що зміцнить курс гривні.
Відновлення економіки після пандемії коронавірусу також може мати позитивний ефект, якщо влада застосує ефективні програми підтримки та розвитку для малого й середнього бізнесу. Такі дії можуть сприяти зниженню безробіттю і зменшать і без цього зупинений відтік кваліфікованої робочої сили за кордон.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»