Довгоочікувана й необхідна реформа прокуратури почалася з переатестації співробітників Генпрокуратури і подальшої її реорганізації в Офіс генерального прокурора. Однак багато звільнених прокурорів відновлюються на посадах через суд, домагаючись виплати компенсації за вимушений прогул і це цілком закономірно. Адже спочатку в нормативній базі були закладені можливості оскаржити звільнення навіть тими прокурорами, які відмовилися від переатестації. Таку думку в коментарі «Слово і діло» висловив юрист Олексій Ничипоренко.
Нечипоренко зауважив, що замість реорганізації фактично відбулося банальне перейменування Генеральної прокуратури в Офіс генерального прокурора.
Переатестація Генпрокуратури: в одній із комісій співбесіду не пройшов кожен третій прокурорЧлен кадрової комісії з переатестації прокурорів розповів, на чому найчастіше прогоряли прокурори під час співбесіди.
«Перше з чого почалася реформа прокуратури – це нормативна база. Тут спрацював фактор турборежиму. Спочатку було зрозуміло, що все закінчиться позовами звільнених співробітників прокуратури. Причому ці позови будуть мати судову перспективу», – зазначив юрист.
На думку Ничипоренка, ухвалені закон «Про прокуратуру», закон про першочергові заходи реформування органів прокуратури та «Порядок проходження прокурорами атестації» вже мали в собі закладений конфлікт і можливість оскаржити звільнення.
«Підстави для звільнення всіх людей, які не пройшли атестацію, були в п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру», згідно з яким прокурор звільнявся у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або скороченням штату. На перший погляд було все добре. Але зараз судами встановлено, що як такої реорганізації, ліквідації та скорочення штату в момент перших звільнень не було й не могло бути. Це пояснюється тим, що після атестації Офіс генерального прокурора почав свою роботу з наказу про перейменування ГПУ в ОГП. Формально цієї миті й була проведена реорганізація. Але законодавець загнав себе в глухий кут: перейти до Офісу можна було після атестації, але при цьому не було можливості звільнити людину за належної процедури», – прокоментував Олексій Ничипоренко.
Звільнені прокурори почали звертатися до суду й вигравати справи. Як приклад, юрист навів рішення Одеського окружного адміністративного суду, яким зобов'язав Офіс генпрокурора відновити в адміністративній посаді співробітника, що не писав заяву про проходження атестації.
«Суд постановив виплатити суму вимушеного прогулу в розмірі 223 тис. 738 грн. Це, до речі, не прецедент. Я особисто читав 4 судових рішення, якими встановлено, що на момент звільнення співробітників реорганізації, ліквідації та скорочень в ГПУ не було. Тими ж судами встановлено, що замість реорганізації сталося просто перейменування ГПУ в ОГП», – пояснив юрист.
Олексій Ничипоренко переконаний, що необхідність в масштабному реформуванні органів прокуратури назріла вже давно. Штат Генпрокуратури з 2014 року неймовірно роздутий і треба було терміново ліквідувати зайві структурні підрозділи, а людям, що опинилися «за бортом», запропонувати роботу в регіонах, але проводити такі зміни слід було на законних підставах, не порушуючи прав співробітників прокуратури.
Раніше «Слово і діло» писало, що під час переатестації Генпрокуратури в одній із комісій співбесіду не пройшов кожен третій прокурор.
Також ми розбиралися, у чому суть реформи прокуратури і наскільки скоротиться штат її працівників.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»