У квітні минулого року, коли Володимир Зеленський був ще кандидатом у президенти, на одному з ефірів ток-шоу «Право на владу» він представив членів своєї команди, ті самі «нові обличчя». Відтоді, як то кажуть, багато води утекло: Зеленський став президентом, деякі з його команди змінили вже кілька посад, а роль деяких закінчилася на етапі передвиборчої кампанії. «Слово і діло» сьогодні пропонує подивитися, яка доля членів тодішньої «dream team» Зеленського, а також обіцянок, які вони дали під час свого представлення.
Почнемо з Олександра Данилюка, який тоді в ефірі дав багато обіцянок. У команді Зеленського він відповідав за міжнародні відносини, економіку, фінансову й банківську політику. Однак робота з президентом у Данилюка не пішла. Наприкінці травня 2019-го він обійняв пост секретаря Ради національної безпеки і оборони, а у вересні вже пішов у відставку. Однією з причин стали його погані стосунки з тодішнім керівником ОПУ Андрієм Богданом. На пресконференції Зеленський розповів, що амбіції Данилюка були вищими за пост у РНБО – він хотів стати прем'єр-міністром. Але президент вибрав іншу кандидатуру – Олексія Гончарука (він на посаді недовго затримався).
Понад рік тому в ефірі «Право на владу» Данилюк обіцяв, що Україна активізує роботу в Нормандському форматі. Можна сказати, що це сталося: в грудні 2019 року вперше за кілька років відбулася зустріч «нормандської четвірки». Досить далеко ще до того, щоб Україна стала регіональним лідером, центром стабільності, демократії і розвитку. Обіцянка Данилюка про те, що переговори з міжнародними партнерами будуть вести чесні люди, а не корумповані чиновники, носить досить емоційне забарвлення.
Анонсувалося, що Іван Апаршин відповідатиме за безпеку й оборону. Багато хто чекав, що він очолить Міністерство оборони, проте Апаршин став главою директорату з питань національної безпеки й оборони Офісу президента. Апаршин, зокрема, обіцяв, що в Україні буде відкритим державне оборонне замовлення. Зараз у парламенті другого читання чекає законопроект «Про оборонні закупівлі», який повинен змінити законодавство у сфері оборонних закупівель з радянського на європейське, у тому числі мінімізувати корупційні ризики і забезпечити відкритість процедур оборонних закупівель.
Уже вилетів з команди президента Руслан Рябошапка. Спочатку він став одним із заступників керівника ОПУ, потім недовго був генеральним прокурором (з серпня до березня). «Руслан – хороший фахівець, але не показав результату», – прокоментував його звільнення Зеленський. Тоді в ефірі ток-шоу Рябошапка розповідав, як у команді Зеленського боротимуться з корупцією. Один з пунктів вже виконаний – парламент ухвалив закон про заохочення для тих, хто повідомить про корупційний злочин. Щодо перезавантаження антикорупційних органів: свою посаду втратив тільки Роман Труба з Держбюро розслідувань.
Добре в команді Зеленського почувається Ірина Венедіктова. Вона вже була народним депутатом у складі фракції «Слуга народу», обіймала посаду виконувачки обов'язків Державного бюро розслідувань, а тепер змінила Рябошапку на посаді генпрокурора. Те, про що говорила Венедіктова під час передвиборчої кампанії Зеленського: про реформи в судовій системі, – зараз не в її компетенції.
Сергій Бабак, який у команді відповідає за освіту і науку, зараз у парламенті й очолює відповідний комітет. Під час останнього спілкування з журналістами Зеленський розповів, що неодноразово пропонував Бабаку стати міністром освіти, але він відмовлявся. Обіцянки Бабака були досить стандартними: оновити освітню й наукову інфраструктуру, інвестувати в освітній простір, повернути престиж професії педагога.
Не отримав жодної посади радник команди Зеленського з питань медицини Євген Комаровський.
Нагадаємо, «Слово і діло» проаналізувало, наскільки продуктивними нардепами стали колишні журналісти і шоумени.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»