Більшість українців акуратно та вчасно сплачують «комуналку», навіть попри те, що періодично змінюються як ціни на житлово-комунальні послуги, так і бланки платіжок, у яких не кожен розбереться з першого разу. Під час карантину влада заборонила стягувати пеню за борги та відключати людям світло чи газ. «Слово і діло» пропонує подивитися, скільки українці заборгували за житлово-комунальні послуги та скільки заплатили за перше півріччя 2020 року.
За даними Держстату, найбільші борги українці мають за споживання природного газу. Причому щомісяця ця заборгованість зменшується і за пів року скоротилась на 6,6 млрд грн. Якщо в січні 2020 року населення заборгувало за газ 29,5 млрд грн, то в лютому борг скоротився до 28,6 млрд грн (на 3% порівняно із січнем). У березні борг становив 27,3 (-4,5%), у квітні – 25,6 (-6,2%), травні – 23,9 (-6,6%) та у червні – 22,9 млрд грн (-4,2%).
Схожа ситуація із боргами за опалення та гарячу воду. У січні борг українців становив 22 млрд грн, наступного місяця він трохи зріс до 22,4 (+1,8%), у березні почав зменшуватися – 22,3 (-0,4%), у квітні та травні українці почали активніше сплачувати за тепло – 20,5 (-8,1%) та 18,8 (-8,3%) відповідно, і станом на червень борг становив 18 млрд грн (-4,3%).
За електроенергію українці заборгували в січні 5,5 млрд грн, у лютому – 5,4 (-1,8%), у березні – 5,7 (+5,6%), у квітні – 5,9 (+3,5%), у травні – 5,8 (-1,7%) та в червні – 5,5 млрд грн (-5,2%).
Постійно протягом шести місяців збільшувався борг за холодне водопостачання та водовідведення: у січні українці не доплатили 4,6 млрд грн, у лютому – 4,8 (+4,3%), у березні – 5 (+4,2%), у квітні – 5,3 (+6%), у травні – 5,4 (+1,9%), у червні – 5,5 (+1,9%).
Аналогічна ситуація з боргами за управління багатоквартирними будинками: січень – 4,5 млрд грн, лютий – 4,6 (+2,2%), березень – 4,7 (+2,2%), квітень – 4,9 (+4,3%), травень – 5 (+2%), червень – 5 млрд грн.
Борг за вивезення побутових відходів коливався в межах 1 млрд грн.
При цьому якщо подивитись, як українці сплачували за «комуналку», то видно, що від початку року з кожним місяцем оплата збільшувалася.
У січні населенню було нараховано за послуги ЖКГ 23,4 млрд грн, а фактично сплачено – 19,5 млрд грн або на 16,7% менше від необхідного. У лютому з нарахованих 19,6 млрд грн люди оплатили 19,8 млрд або на 1% більше. У березні з нарахованих 15,7 млрд грн українці оплатили 16,3 (+3,8%), у квітні – з 11,4 млрд грн погашено 14,3 (+25,4%), у травні – з нарахованих 8,7 млрд грн оплачено 11,9 млрд грн (+36,8%), у червні – з 7,7 млрд грн нарахувань українці заплатили 9,5 (або на 23,4% більше).
Тобто українці продовжують сумлінно та вчасно оплачувати комірне та інші комунальні послуги, а борги здебільшого стосуються попередніх періодів.
Якщо подивитись, як українці оплачують «комуналку» з розбивкою по регіонах, то у всіх областях люди переплачують понад 20% від нарахувань. Виключенням є Київ, де більше вказаного в платіжках сплачує майже 12% населення, тоді як у Київській області переплата становить понад 40%. Більше переплачують тільки в Черкаській (+51,2%) та Тернопільській (+43,3) областях.
Раніше «Слово і діло» писало, що в Україні хочуть створити ЖКГ-інспекцію. Чи допоможе це споживачам, ми розбиралися з експертом.
Також ми писали, скільки українці заборгували за послуги ЖКГ у 2019 році.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»