Україна після виконання рекомендацій Венеціанської комісії не має наміру більше змінювати закон «Про освіту» на вимогу інших країн.
Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у вівторок, 8 вересня, на спільній прес-конференції з главою МЗС Румунії Богданом Ауреску.
Закон про освіту: неточності, гарантії та умови - висновки Венеціанської комісіїВенеціанська комісія прийняла рішення щодо положень нового Закону України Про освіту щодо викладання державною мовою, мовою меншин та іншими мовами.
«Коли закон «Про освіту» було ухвалено, Венеціанська комісія Ради Європи висловила ряд зауважень до нього, Україна внесла зміни в цей закон і виконала рекомендації Венеціанської комісії. Ми не плануємо більше міняти цей закон, щоб задовольняти вимоги тих чи інших країн», - сказав Кулеба.
У той же час, за його словами, українська сторона налаштована забезпечити імплементацію цього закону таким чином, щоб інтереси України і, зокрема, в цьому випадку інтереси Румунії, були захищені.
«Хочу ще раз підкреслити, що для мене румунська меншість в Україні є нашим надбанням, тому ми будемо працювати таким чином, щоб румуни в Україні залишалися румунами, але при цьому залишалися інтегрованими в наше суспільство», - додав Кулеба.
Він також нагадав, що перехід на нову систему освіти для шкіл з мовою викладання національних меншин перенесений на 2023, і ще є час, щоб забезпечити адаптацію.
Нагадаємо, Венеціанська комісія дала оцінку резонансному закону про освіту в грудні 2017 року.
А КСУ визнав конституційним закон про освіту в 2019 році.
При цьому повідомлялося, що Угорщина ігнорує висновок Венеціанської комісії щодо українського закону про освіту.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»