Національне антикорупційне бюро після закриття справи про формулу «Роттердам плюс» одержало новий висновок експертизи, який підтверджує 39 млрд грн збитків за весь період.
Про це журналісту «Слово і діло» повідомили джерела у відомстві.
За словами співрозмовників, нову експертизу призначили після отримання попередньої, яка чомусь не винесла в висновки розмір завданих збитків. Як стверджують джерела, дослідження було призначене ще до закриття справи.
«Нова експертиза встановила 39 млрд грн збитків споживачам», – сказав один із співрозмовників.
Як відомо, 27 серпня прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко вирішив закрити справу про формулу «Роттердам плюс» в частині оголошених підозр. Пізніше у прокуратурі прокоментували це рішення, а Національне антикорупційне бюро вирішило його оскаржити до виконувача обов'язків керівника САП Максима Грищука та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.
Справа «Роттердам плюс»: чи повернуть підозри фігурантамАнтикорупційний прокурор скасував підозри колишнім посадовцям Нацкомісії та топ-менеджменту групи компаній українського олігарха через двозначність експертного дослідження.
Паралельно з цим закриття справи оскаржив один із заявників – колишній народний депутата та ексзаступник генерального прокурора Віктор Чумак. Проте Вищий антикорупційний суд у задоволенні його скарги відмовив. Наразі апеляцію на це рішення розглядає апеляційна палата ВАКС.
Нагадаємо, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.
Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»