Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова вже тиждень не змінює групу прокурорів у справі про понад 39 млн грн збитків від формули «Роттердам плюс», яку впровадила Національна комісія, що здійснює державне врегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг.
Про це журналісту «Слово і діло» повідомили джерела в органах правопорядку.
За словами співрозмовників, ще 27 жовтня до генпрокурорки було направлено заяву про зміну групи прокурорів у справі «Роттердам плюс». Зокрема, детективи просили прибрати з групи прокурорів процесуального керівника Віталія Пономаренка, який і закрив справу про формулу «Роттердам плюс». Втім, станом на ранок 6 листопада, Венедіктова не ухвалювала рішення про зміну групи прокурорів.
Нещодавно Вищий антикорупційний суд скасував постанову прокурора САП Пономаренка про закриття справи «Роттердам плюс» та поновив розслідування.
Як відомо, 27 серпня прокурор Пономаренко вирішив закрити справу про формулу «Роттердам плюс» в частині оголошених підозр. Пізніше у прокуратурі прокоментували це рішення, а Національне антикорупційне бюро вирішило його оскаржити до виконувача обов'язків керівника САП Максима Грищука та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової. Втім генпрокурорка залишила справу закритою.
Водночас, нещодавно НАБУ отримало нову експертизу за делу «Роттердам плюс», яка підтвердила 39 млрд грн збитків від впровадження формули. Після чого експерт, яка провела це дослідження, заявила про тиск на неї.
Нагадаємо, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.
Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»