Нардепи отримали проєкт державного бюджету на 2021 рік, затверджений урядом та готовий до розгляду у другому читанні. Друга версія держкошторису передбачає загальні видатки на 1,3 трлн грн. «Слово і діло» пропонує подивитись, яким чином планується розподілити бюджетні кошти наступного року.
Бюджет-2021 передбачає, що найбільші витрати підуть на соціальну політику та підтримку економіки, що й не дивно в умовах пандемії та економічної кризи. Мінсоцполітики має отримати 312,4 млрд грн, а Мінфін – 217,1 млрд грн. На охорону здоров’я держава планує виділити 162,7 млрд грн. Трохи менше – на освіту та оборону. Довелося підправити перший варіант держбюджету та урізати видатки з інших галузей.
Після того, як уряд на позачерговому засіданні схвалив допрацьований проєкт бюджету, прем'єр-міністр Денис Шмигаль запевнив, що у 2021 році буде можливість збільшити видатки на деякі галузі.
«Ключовий аспект — це те, що бюджет залишається збалансованим та реалістичним до виконання. Наступного року ми очікуємо зростання економіки, що дасть змогу нам продовжити збільшення видатків на медицину, освіту та оборону», – повідомив Шмигаль у Telegram.
Щоправда, такий оптимізм був у деяких урядовців ще під час першого читання кошторису. Так в інтерв’ю «Слово і діло» міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов заявляв, що на наступний рік у ДФРР планують закласти 9-10 млрд грн, що становить приблизно 1% видаткової частини державного бюджету.
Однак, виходячи з проєкту, готового до другого читання, на ДФРР планується закласти загалом 4,5 млрд грн. І урізати видатки довелося не тільки ДФРР.
Після правок проєкту бюджету вже не передбачає підняття мінімалки до 6,5 тис. грн на місяць із літа 2021 року. Вирішили не гратися у популізм та перенести ці бюджетні витрати на грудень.
Традиційно, фінансування центральних органів влади та судової системи передбачає мільярдні видатки. На Верховну раду закладено 2,5 млрд грн, ДУС – 3,1, Секретаріат КМУ – 3 (включаючи загальнодержавні видатки та кредитування), Мін'юст – 15,5, Державну судову адміністрацію – 15,7 та на Верховний суд 2,4 млрд грн.
Міністерству закордонних справ у бюджеті на наступний рік виділили 5,4 млрд грн.
Силовики отримають потужну фінансову підтримку від держави. На МВС планують витратити 98,3 млрд грн, Офіс Генпрокурора – 11,5, ДБР – 2,5, Управління держохорони – 1,7 млрд грн.
На Міністерство цифрової трансформації разом із загальнодержавними видатками та кредитуванням передбачено 1,8 млрд грн, на адміністрацію Держслужби спецзв’язку та захисту інформації – 3,9 млрд грн.
Що стосується оборонного блоку були побоювання, що урізатимуть фінансування Міноборони, але на наступний рік закладено 117,6 млрд. грн. Нагадаємо, що у 2020-му бюджет передбачає 117 млрд грн. Тобто грошей менше не стало, але й на розвиток чи збільшення зарплат військових ресурсу не передбачено.
Головне управління розвідки фінансуватиметься на рівні 4 млрд грн, на РНБО планують витратити 251 млн грн, на СБУ – 15 млрд, на Службу зовнішньої розвідки – 4 млрд грн.
Раніше «Слово і діло» писало, що нині дефіцит бюджету перевищив 112 млрд грн і грошей вистачає тільки на зарплати бюджетникам, пенсії, погашення боргів та соціальні виплати, тому ми дослідили, коли в країні були схожі ситуації.
Також ми проаналізували, на що і в якому обсязі планують витрачати бюджетні кошти наступного року.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»