Верховна рада ухвалила у другому читанні закон «Про внутрішній водний транспорт», який регулює річкову логістику в Україні. Також запроваджуються штрафи для судновласників за порушення закону.
Відповідний законопроект №1182-1-д з техніко-юридичними правками підтримали 276 нардепів.
Владислав Криклій: «У ринку немає консолідованої позиції щодо внутрішнього водного транспорту, в таких випадках рішення має приймати держава»Міністр інфраструктури Владислав Криклій в інтерв'ю Слово і діло розповів, що заважає ухвалити законопроект про внутрішній водний транспорт і чи відновлять 15 аеропортів за чотири роки.
У пояснювальній записці сказано, що закон регулює сферу внутрішнього водного транспорту, його функціонування та розвитку, інфраструктуру, перевезення вантажів і пасажирів, судноплавства на внутрішніх водних шляхах, та безпеку майна, що затонуло на внутрішніх водних шляхах.
«Тепер ми зможемо відродити найбільш дешевий і екологічний спосіб доставки вантажів - річкові перевезення і створити ефективну річкову логістику. Ми врахували пропозиції бізнесу і спільно допрацювали цей законопроект під час його підготовки до другого читання», - написав міністр інфраструктури Владислав Криклій після ухвалення закону.
За його словами, новий закон про річковий транспорті дозволить:
- збільшити вантажопотік до 30 млн тонн на рік з економічним ефектом для держави в 13-16 млрд грн щороку;
- поліпшити конкуренцію на ринку, збільшити інвестиції завдяки рівним умовам і прозорим правилам, створити нові робочі місця для людей;
- створити перехід частини вантажу з автодоріг на річку допоможе значно розвантажити дороги і зменшити витрати на їхній ремонт. Наприклад, 1 млн тонн вантажів, що перевозяться по річці і перенаправлені з наземного транспорту, зменшує витрати на ремонт доріг на 1 млрд грн протягом чотирьох років;
- використовувати потужності Дніпра не на 10%, як зараз, а на повну, як це було ще за часів Київської Русі.
- створити Держфонд розвитку внутрішніх водних шляхів для забезпечення належного технічного стану судноплавних шлюзів на Дніпрі, більше 75% з яких зараз зношені;
- забезпечити розвиток пасажирських річкових перевезень, у тому числі міжнародних; стимулювати суднобудування і відновлення українських підприємств;
- лібералізувати ринок, допустивши судна під іноземним прапором, і стимулювати міжнародну торгівлю;
- провести дерегуляцію галузі шляхом введення безкоштовного проходження шлюзів і часткового звільнення суден внутрішнього плавання від зборів у морських портах;
- спростити адміністративні процедури при реєстрації суден та видачі кваліфікаційних документів;
- імплементувати європейські норми і привести українське законодавство у відповідність з європейським.-
Крім того, закон встановлює нові штрафи для судновласників.
Зокрема, за завантаження судна внутрішнього плавання понад вантажної марки - штраф 51 тисяча гривень. Такий же штраф і за вихід в рейс судна без суднових документів.
Вихід в рейс не зареєстрованого судна внутрішнього плавання (або з відключеним або несправним обладнанням для автоматичної ідентифікації) - 85 тисяч гривень.
За перевезення судном вантажу без оформлення транспортного документу - 17 тисяч гривень.
Закон набуде чинностіз 1 січня 2022 року. Однак ряд його статей запрацюють через три роки з дня опублікування.
Нагадаємо, Рада ухвалила цей закон за основу в квітні 2020 року.
В інтерв'ю «Слово і діло» міністр інфраструктури Владислав Криклій розповів, що заважало ухвалити закон про водний транспорт.
Також Криклій анонсував відновлення річкових перевезень по Дніпру.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»