Традиція святочних ворожінь надає тривожним громадянам, особливо молодим громадянкам, безліч перевірених способів зазирнути в майбутнє і серце заспокоїти: на дзеркалах, на нитках, на воску, за допомогою книги, чашок, тіней і навіть рушника. Сьогодні саме відповідна ніч, так що побажаємо всім зацікавленим особам багатих вражень. Головне, не стримувати уяву.
Ворожіння політичні позбавлені стільки різноманітного інструментарію, тут все примітивно, по-старому: берете дані останнього соціологічного опитування і до кольорових кіл перед очима намагаєтеся вивідати в них ознаки майбутніх змін. Різні соціологічні традиції рекомендують уважно перерахувати ці кола, інші категорично не радять цього робити, єдиної думки щодо цього не існує.
Поки країна з великими труднощами і задишкою переміщалася з-за новорічних столів за різдвяні, важкі умови капіталістичної конкуренції змусили співробітників Соціологічної групи «Рейтинг» вийти на роботу і промацати настрої співвітчизників, розморених святковими днями. Ось дані їх дослідження і можна використовувати для гадання про майбутню політичну динаміку. Можна, до речі, відразу сказати: ніякої динаміки немає, скільки не крути кольорові кола перед очима.
Спалити трудову книжку та усиновити бабака: які найдивніші обіцянки давали політики в 2020 роціПрибрати з порядку денного кадровий голод, поводитися гідно, щоби не знижувати рейтинг президента та ще багато чого обіцяли політики.
Якщо комусь досі здається, що Петро Олексійович або Юлія Володимирівна раптом різко підскочать в рейтингах і випередять свого кривдника на останніх президентських виборах, то хай не здається, не підскочать, низька стеля довіри (23% і 26% відповідно, по 8 % – повністю довіряють) заважає навіть розправити плечі. Якщо вони ж сподіваються, що раптом, як підкошена, впаде підтримка Зеленського, і через нього можна буде переможно переступити, то нехай не сподіваються, підтримка Зеленського падає не поспішаючи, плавно і сумно, немов осінній лист. Йому все ще вірить набагато більше людей, ніж будь-якому іншому політику, 41%, з яких 17% – повністю. Перетворення чарівного президента в гарбуз – нешвидка історія, навіть коли всім зрозумілий її кінець.
Дещо осібно розташувався Юрій Бойко. Теж далеко не улюбленець публіки, начисто позбавлений навіть ознак харизми, Бойко в цьому сенсі рукотворне творіння величезної медведчуківської медійної імперії, якій в міру своїх слабких сил допомагають канали Порошенка. Безперервне, систематичне довбання по мізках робить свою справу, і цей зразково сірий персонаж виявляється на твердій другій позиції в президентських вподобаннях громадян. І це приз не так йому, скільки ресурсно підкріпленій завзятості ОПЗЖ. Коли у країні, що воює, партія, яка стоїть на платформі ворога, і її лідер виявляються в центрі громадських переваг, кричати «караул!» пізно, а ось проаналізувати складові такого успіху слід неодмінно. Бажано б з організаційними висновками, але хто ж їх буде робити, якщо нічого не було зроблено за всі попередні роки.
Стає популярним вказувати на відносно високий рейтинг підтримки Дмитра Разумкова і пророкувати йому велике політичне майбутнє. Картинка стає не такою райдужною, якщо взяти до уваги, що третина громадян досі й гадки не має, хто це, і висока позиція парламентського спікера Разумкову нітрохи не допомогла. Навряд чи політик з чарівністю невиразної молі може розраховувати на сплеск народних симпатій до себе і лідерство в якійсь новій великій політичній силі. Але на других-третіх ролях, звичайно, він може триматися досить довго, модельний зразок – Володимир Литвин.
Замигтів в опитуваннях Володимир Гройсман, який на деякий час випав з поля зору. На повному безриб'ї ця обставина теж викликала розмови про політичні перспективи все ще дуже молодого, але виключно досвідченого експрем'єра. Ось тільки потрапив він зі своєю «Української стратегією» в братську могилу п’ятивідсоткових. Це така постійна група політиків і пов'язаних з ними партій, яка теліпається помітно нижче четвірки лідерів, з надією (що то виникає, то пропадає) на подолання прохідного бар'єру в майбутній боротьбі за парламент. Щоб вибратися з цієї бовтанки, ходити по телеефірах мало, а іншим способом нагадувати про себе наші політики так і не навчилися.
Ось, власне, і всі новини, які можна вигризти з останнього соцопитування. Тобто, як і було сказано, жодних новин. У політиці, як і в особистому житті, необхідність ворожити відпадає за непотрібністю, коли з'являється хтось дійсно яскравий, що підкоряє собі увагу. Від неясних тіней на стіні або таких же тіней в опитувальних листах їх відрізняють вчинки, дії, які не можна не відзначити і на які не можна не відреагувати. Тоді не треба буде ні кавова гуща, ні чергове опитування, щоб вигукнути вголос або про себе: «Нарешті!».
Леонід Швець, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»