На тлі акцій протесту проти зростання комунальних тарифів у Кабміні заявили про плани запровадити державне регулювання ціни на паливо. Для побутових споживачів на період карантину газ продаватимуть по 6,99 грн за кубометр. Держрегулювання буде чинним впродовж карантинних обмежень, або до кінця опалювального сезону 2020-2021 року. Рішення запрацює з лютого, але переглянути суми в платіжках за січень вже неможливо. «Слово і діло» розбиралося, наскільки реально реалізувати запропонований урядом план, кому він вигідний та що буде далі.
Що пропонує Кабінет міністрів
Під час учорашньої (14 січня) онлайн-наради між нардепами, прем'єром Денисом Шмигалем, т.в.о міністра енергетики Юрієм Вітренком, головою Антимонопольного комітету Ольгою Піщанською та головою НКРЕКП Валерієм Тарасюком, було ухвалене рішення, що максимальна ціна на паливо по Україні буде 6,99 грн за куб.м, а тариф на розподіл – не більше 1,79 грн.
«Ціна буде майже однаковою по країні, без значних відмінностей, як зараз. Загальна сума платіжок з 1 лютого зменшиться на 500-800 грн», – повідомила нардеп від «Слуги народу» Юлія Гришина.
Комунальні платежі: чому опалення дорожчає, хоча Зеленський обіцяв знизити тарифиНайчутливіший комунальний платіж для українців знову зростає. Хто та за яким принципом формує тарифи на тепло та газ.
Передбачається, що відповідну постанову щодо тарифів уряд ухвалить 15 або 18 січня, а затвердять запропоновані розцінки 19 січня.
Шмигаль заявив, що рішення про впровадження державної регульованої ціни є тимчасовим і не означає, що уряд відмовляється від розвитку ринку газу в Україні.
При цьому Міністерство енергетики та «Нафтогаз» мали свої варіанти можливого зниження тарифу на газ.
Виконувач обов’язків міністра енергетики Юрій Вітренко запропонував, щоб з 1 січня паливо для населення, як вразливої категорії споживачів, постачали «Укргазвидобування» і «Чорноморнафтогаз», а не тільки НАК «Нафтогаз України», як раніше. Пропонується тимчасово обмежити маржу для газопостачальників. Ціна має знизитися за рахунок формули «ціна на європейських хабах «мінус» транспортування газу до України».
«Оскільки Україна є транзитною державою, а не просто імпортером, то за умови досконалої конкуренції імпортний паритет мав би дорівнювати експортному паритету, тобто на гуртовому ринку в Україні мав би бути рівень «хаб мінус»», – пояснив свою позицію Вітренко.
Він додав, що ОТГ можна дати змогу обирати постачальника для тих, хто не хоче або не може це робити самостійно.
«При чому це буде за замовченням, тобто якщо ви самостійно не обрали постачальника, за вас це зробить ОТГ», ‒ резюмував урядовець.
Своєю чергою в «Нафтогазі» наполягають на тому, що на ринку має посилюватися конкуренція, зокрема, й шляхом обов’язкової публікації всіма газопостачальними компаніями свого річного тарифу на газ. Конкуренція за споживачів між газопостачальними компаніями призведе до зниження тарифів у межах відкритих торгів і як наслідок – зменшення сум у платіжках.
При цьому «Нафтогаз» запевняє споживачів, що не залишить їх без газу як постачальник «останньої надії» (ПОН).
«Ми готові мінімізувати тиск цін на енергоносії на незахищені верстви населення під час карантинних обмежень. Ми готові «прийняти на ПОН» всіх, хто опиниться без постачальника газу у разі неготовності газзбутової компанії забезпечити визначену урядом ціну у 6,99 грн за куб. м», – йдеться у повідомленні компанії.
Які наслідки матиме впровадження держрегулювання тарифів
Давно відомо про напружені відносини між нинішнім в.о. міністра енергетики Юрієм Вітренком та головою правління «Нафтогазу» Андрієм Коболєвим. Невже в цьому і криється причина запропонованого Вітренком варіанту знизити тарифи, скажімо так, на шкоду інтересам «Нафтогазу».
«Між ними, звичайно, був конфлікт, але, якщо відкласти у бік політичну складову, то їхні пропозиції виходять, перш за все, з позиції Кабміну - курс на зниження тарифів», ‒ зазначив експерт з питань енергетики Сергій Дяченко.
Більшість експертів схиляються до того, що через монополії на енергоринках (газовому та виробництва електроенергії) наразі неможливо впроваджувати реальні ринкові механізми – ціни й надалі будуть тільки зростати.
CEO трейдера ETG.UA Володимир Шведкий стверджує, що запропоновані варіанти зниження тарифів – на руку «Нафтогазу» та газзбутам.
«Якщо реалізують ці варіанти, ми побачимо, як «Нафтогаз» та газзбути посилять свою присутність на ринку, тому що маржинальність 2,5% не дасть змогу виходити на ринок новим компаніям», – сказав він.
Тобто для нових невеликих компаній вихід на ринок стане неможливим, а монополія, яка існувала понад 25 років до цього, продовжить своє існування.
Тарифні протести: у Житомирі протестувальники увірвались в облрадуЖителі Житомира влаштували чергову акцію протесту через високі ціни на газ. Вони штурмом взяли приміщення облради.
На думку президента центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайла Гончара, на ситуацію вплинула пандемія.
«Тут немає глобальної змови, кожен діє за бізнес інтуїцією, бачить збитки 2020 року та, користуючись сезонним підвищенням ціни, закладає компенсацію цих збитків, плюс, що важливо, компенсацію можливих збитків, бо незрозуміло, що буде далі з поширенням пандемії», – пояснив Гончар, додавши, що такі речі треба відстежувати та не допускати, адже запас міцності мають всі гравці ринку.
На його думку, необхідно не зволікаючи розібратися по суті з приватною монополією, яка де-факто продовжує існувати в системі розподілу газу.
«Чому ж виник конфлікт між «Нафтогазом» та облгазами? Бо там монополія в руках Фірташа. «Нафтогаз» пропонує більш дешевий газ, але не може вийти на рядового споживача, тому що його блокує приватна монополія, яка не хоче конкурентів», – сказав Гончар.
Експерт з питань енергетики Сергій Дяченко зауважив, що на всіх енергетичних ринках певною мірою відбувається втручання з боку держави для захисту вразливих споживачів.
«Немає ринків газу та електроенергії, куди б держава не втручалася для вирішення соціальних моментів. Але в Штатах і Європі це, як правило, дитячі садки, школи та лікарні, куди спрямовується більш дешева електроенергія, наприклад атомна. В нас же виходить, що вразливим до ринкових тарифів є все населення країни», – зазначив експерт.
На думку Дяченка, в Україні поки що неможливо обійтися без зниження цін, поки на ринку немає конкуренції. Однак рішення уряду може спричинити скандал, тому що механізми, які пропонують зараз, це аж ніяк не домовленості, а повернення до механізмів соціального регулювання ринку.
«Юридично не зрозуміло як це буде оформлено. Якщо постановою Кабінету міністрів, тоді у відповідь можуть з’явитися серйозні судові позови. Адже в нас вже пів року ціни мають формуватися на ринкових умовах. Тому бажано працювати через антимонопольне законодавство, виходячи з того, що за фактом в нас монопольний ринок. Тобто за антимонопольним законодавством визнаються монопольними сегменти ринку, де й запроваджується регулювання. Так повинно бути. А інакше можуть бути проблеми юридичного характеру», – зауважив Дяченко.
Тим часом в Антимонопольному комітеті раптом збагнули, що треба щось робити із монополіями на енергоринку, хоча тарифи на газорозподіл зросли ще в липні — грудні 2020 року.
«Обґрунтованість та прозорість формування такого тарифу буде вивчена Антимонопольним комітетом вже найближчим часом. У разі виявлення порушень Комітет змусить регулятора виправити ситуацію», — заявили в комітеті.
Також в АМКУ заявили, що вбачають ознаки домінування групи «Регіональної газової компанії» на ринку природного газу.
Що буде далі
Якщо держрегулювання справді буде тимчасовим, як це стверджує прем’єр, то ціни в платіжках дійсно стануть нижчими. Інша справа, що потрібно дуже глибоко розібратися з ситуацією на енергоринку, зокрема, з функціонуванням операторів газорозподільчих мереж – облгазами, та газзбутами, переконаний Михайло Гончар.
«Це ситуативне рішення і є сподівання, що вдасться порозумітися із МВФ. Коли з’явилося дві платіжки – одна за газ, друга – за його транспортування, це нормально та відповідає європейській практиці. Уряду варто пояснювати, як ми далі будемо функціонувати в умовах нової моделі ринку та що відбувається», – вважає експерт.
На більш віддалену перспективу, за словами Дяченка, перш за все слід шукати інвестиції у власне газовидобування, добиватися реальної конкуренції на ринку.
«Я прихильник того, що час серйозно братися за енергоринок і поки там немає конкурентного середовища, його не можна відпускати (з боку держави – ред.). Він просто не буде працювати. Мають відбуватись два паралельні процеси: регулювання і створення конкурентного середовища. У міру створення конкурентного середовища, ринок можна відпускати і це питання не місяців і не одного року. На мою думку, це має відбутись років за п’ять, хтось повинен працювати з інвесторами, створювати цю інвестиційне середовище. Через коронавірус все трохи пішло не так, але з літа це все оживе», – переконаний Сергій Дьяченко.
Раніше «Слово і діло» розбиралось, які рішення пропонують політичні сили щодо тарифів.
Також ми писали, чому опалення дорожчає, хоча Зеленський обіцяв знизити тарифи.
Ірина Рибінська, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»