У вівторок, 2 лютого, президент Володимир Зеленський увів в дію рішення РНБО про санкції стосовно Тараса Козака та належних йому компаній. У результаті було заблоковано мовлення трьох телеканалів – «112 Україна», NewsOne і Zik. Номінально ці телеканали належать Козаку, проте насправді їх пов'язують з його соратником – одіозним політиком, а також кумом президента РФ Володимира Путіна, Віктором Медведчуком. З цієї причини ситуація, що склалася була сприйнята неоднозначно. З одного боку, резонансне рішення РНБО визнали наступом на свободу слова, а з іншого – ліквідацією прокремлівських пропагандистських ЗМІ. У цій справі ми утримаємося від будь-яких оцінок. Поставимо лише питання, а в яких ще країнах влада наважувалася блокувати мовлення телеканалів, так чи інакше пов'язаних із РФ?
Відразу відзначимо, чемпіоном із боротьби проти російських телеканалів, які стали знаряддям інформаційної війни і пропаганди, є саме Україна. Це пояснюється агресією з боку РФ, яка велася не тільки на землі Криму чи Донбасу, але і за допомогою ЗМІ. Процес блокування мовлення телеканалів розпочався вже у 2014 році. Тоді через пропаганду війни і насильства були заборонені російські телеканали НТВ, «Россия-24», «Первый канал», «Россия-1», «Звезда», Life News, Russia Today (RT) і низка інших.
На початку 2017 року за заборону в Україні потрапив телеканал «Дождь», що вважався до цього опозиційним Кремлю і досить «травоїдним». «Прокол» трапився через Крим – журналісти «Дождя» на своїх інтерактивних картах позначали його російським, а також відвідували окупований півострів безпосередньо з території РФ, а не через КПВВ на адмінкордон із Херсонською областю, як цього вимагає встановлений порядок. У тому ж році, як ми пам'ятаємо, обмеження зачепили і російські сайти: поштові сервіси, пошукові системи і соціальні мережі. Це блокування діє і зараз.
Загалом, із 2014 по 2019 рік в Україні через розпалювання ворожнечі і поширення фейкових новин обмежили мовлення 74 телеканалів, які мали російське походження.
Ще однією країною, яка вирішила захищати свій інформпростір від кремлівської пропаганди, стала Молдова. Так, 27 травня 2015 року Координаційна рада з питань телебачення і радіо цієї країни ухвалила рішення про припинення ретрансляції одного з центральних російських телеканалів «Россия-24». Через рік ця заборона була продовжена. Рада вважала, що «Россия-24» просуває політику РФ, не допускаючи при цьому плюралізму думок.
Інформаційна війна: які телеканали забороняли країни світуУ Молдові кілька років була заборона на російські новини, в країнах Балтії блокують Russia Today.
До Євросоюзу ця боротьба також докотилася в 2015 році. У Латвії, з квітня по липень 2015 року, за пропаганду війни було обмежено мовлення телеканалу «Россия-РТР». У наступному, 2016 році, заборона щодо цього ж телеканалу діяла вже шість місяців. І, нарешті, в 2019 році, в Латвії зупинили мовлення дев'яти каналів, що входять в холдинг російського мільярдера Юрія Ковальчука. Причиною заборони стало потрапляння пана Ковальчука до списку санкцій ЄС. «Під ніж» потрапили телеканали: «Время далекое и близкое», «Бобер», «Дом Кино», «Дом Кино ПРЕМИУМ», «Музыка Первого», «О!», «Поехали», «Телекафе» и «Петербург - Пятый канал». Обмеження будуть поширюватися доти, доки з бізнесмена не знімуть санкції Євросоюзу.
У сусідній Литві, в 2016 році, на три місяці призупинили мовлення телеканалу «РТР-Планета» за підбурювання до війни і розпалювання національної ворожнечі. Порушення були зафіксовані в передачі одіозного кремлівського пропагандиста Володимира Соловйова «Поединок». У ній брав участь скандальний російський політик Володимир Жириновський, який, у властивій собі манері, застеріг світ від нападу на Росію. «Особисто я не президент нашої країни, але я кажу, що якщо в Румунії буде встановлена система ПРО, то і від Румунії нічого не залишиться. І в Чехії, і в Польщі, і в Прибалтиці, якщо американські танки підійдуть до наших кордонів, вони нікуди не рушать. Згорять з екіпажами», – пообіцяв Жириновський.
У цих висловах Литовська комісія з теле- і радіомовлення виявила, зокрема заклики до розправи над США, Румунією, Чехією, Польщею та країнами Балтії. Відзначимо також, що в 2020 році заклики «перекрити кисень» телеканалу Russia Today пролунали навіть в такій країні, як Велика Британія. Зокрема, Лейбористська партія закликала переглянути умови ліцензії для RT, оскільки, на думку парламентаріїв, принципи роботи RT прямо протилежні цінностям вільної преси.
Коли в 2014 році тільки Україна запроваджувала перші заборони проти російських ЗМІ, які поширювали фейки про «розіпнутих хлопчиків», в Європі ще лунала критика стосовно нехтування основними принципами свободи слова. Однак, коли заборони запроваджували вже країни Балтії, Євросоюз особливо не заперечував. Не можна не визнати, що світ давно вже навчився розділяти кремлівську пропаганду і журналістику.
Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»