Що активніше в Україні будуються дороги, то більше для цього потрібно бітуму, який у нас виробляється в недостатніх кількостях. Високий попит важливого будматеріалу призвів до того, що в Україні ціни на бітум одні з найвищих в Європі. «Слово і діло», ґрунтуючись на даних «Консалтингової групи А-95» вирішило вивчити, як змінювався ринок бітуму в Україні – його виробництво, експорт і імпорт в 2010-2020 роках.
Обсяг постачань бітуму на український ринок в 2020 році склав 1 млн 188 тис. тонн, збільшившись за рік на 84,6%. Це рекордний показник за всю історію незалежної України.
Таке високе споживання бітуму пояснюється масштабним будівництвом і ремонтом українських доріг. Завдяки розширенню програм дорожнього будівництва трейдери змогли зміцнити інфраструктуру, проаналізувавши нові джерела постачань, а виробники інвестували кошти в розширення потужностей.
Виробництво бітуму на українських НПЗ зросло на 50,3% – до 329,7 тис. тонн проти 219,3 тис. тонн в 2019 році. Найбільший обсяг забезпечив Кременчуцький НПЗ «Укртатнафта», що випустив 319 тис. тонн.
При цьому частка українських НПЗ склала 27,6%, а імпорт зріс до 72,4%. Всього десять років тому в 2010 році пропорції були діаметрально протилежні: власне виробництво становило 87,2% (465 тис. тонн), а імпорт – 12,8% (68 тис. тонн).
Спад виробництва бітуму в Україні відбувався з 2011 до 2016 року, переважно внаслідок малого держфінансування будівництва доріг і закриття Лисичанського НПЗ в 2012 році.
У 2017 році на вітчизняних НПЗ виробили 134 тис. тонн бітуму (19,4%), а імпортувати довелося 556 тис. тонн (80,6%).
Збільшення фінансування стимулювало зростання імпорту в 2020 році до 860,2 тис. тонн або майже вдвічі (427,8 тис. Тонн в 2019 г.).
Основним постачальником бітуму в 2020 році стала Білорусь, звідки завезли 582,6 тис. тонн, або на 77% більше показника 2019 року (253,7 тис. тонн). Таким чином, Білорусь зберегла за собою половину українського ринку бітуму (49% в 2020 проти 51% в 2019). Такий високий показник Білорусі частково пояснюється російським ембарго на експорт бітуму в Україні, що був запроваджений навесні 2019 року.
Практично втричі – з 45,2 тис. тонн до 134 тис. тонн – зросли обсяги польських бітумів, які зайняли 11% ринку (7% роком раніше).
Десять років тому 64,7% бітуму в Україні завозили з РФ – 44 тис. тонни, а з Білорусі – 23 тис. тонн бітуму (33,8%). У 2011 році Білорусь поставила в Україну 33% бітуму (64 тис. тонн), тоді як РФ – 51,5% (103 тис. тонн).
З Польщі постачати бітум розпочали в 2017 році, звідки в Україну надійшла 41 тис. тонн (7,4%), і до 2020 року поставки зросли до 126 тис. тонн (15,6%).
Уперше в історії України бітум почали завозити в країну морем в 2020 році. Найбільший обсяг морського ресурсу припав на Грецію – 35,6 тис. тонн, з Азербайджану морем прибуло 32 тис. тонн, з Туреччини – 31,1 тис. тонн, з Італії – 19 тис. тонн і з Іспанії – 10,3 тис. тонн. Загалом прийняли 23 танкери з бітумом, морське постачання зайняло 12% ринку.
Раніше «Слово і діло» спільно з директором «Консалтингової групи А-95» Сергієм Куюном розібралося, чи не пов'язана висока вартість будівництва та ремонту доріг в Україні з високими цінами на бітум, який використовується в будівельних роботах.
Також ми писали, що міністр інфраструктури Владислав Криклій запевнив – Україна не буде закуповувати російський бітум для будівництва доріг.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»