Керівник групи прокурорів у справі «Роттердам+» Віталій Пономаренко в черговий раз - вже третій - закрив провадження у цій справі. Його не зупинило навіть те, що всі його попередні рішення про закриття провадження були скасовані на вищих рівнях - судом і старшим за рангом прокурором.
Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України у своєму Telegram.
«НАБУ оскаржить і це рішення про закриття справи прокурору вищого рівня, а також в черговий раз звернеться до Генерального прокурора для зміни старшого групи прокурорів, який вдається до будь-яких дій, щоб запобігти направлення справи до ВАКС. Враховуючи очевидну заангажованість і необ'єктивність прокурора, Національне бюро закликає Ірину Венедиктову розглянути це питання і замінити Віталія Пономаренка», - йдеться в повідомленні Бюро.
У НАБУ додали, що зібрана у справі сукупність доказів у провадженні цілком достатня для того, щоб конкретно суд визначав обґрунтованість звинувачень у нанесенні державним і громадським інтересам багатомільярдних збитків, які держава зазнала через застосування формули «Роттердам+».
Нагадаємо, 21 січня прокурор САП Пономаренко вдруге закрив справу «Роттердам плюс» у зв'язку з відсутністю складу злочину. До цього він закривав виробництво 27 серпня 2020 року. Тоді ж НАБУ отримало нову експертизу у справі «Роттердам плюс», яка підтвердила 39 млрд грн збитків від введення формули. Після чого експерт, яка провела це дослідження, заявила про тиск на неї. До того ж генпрокурор Ірина Венедиктова відмовилася змінювати прокурора у справі на прохання детективів НАБУ. Пізніше Вищий антикорупційний суд скасував закриття справи «Роттердам плюс».
За версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексглавою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокимовим, заступник начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком та начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до прийняття формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати тільки на те вугілля, яке доставляють в Україну портами. Однак кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, у 25,5 млн тонн.
Тому пізніше всі вищезазначені особи досягли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовими особами НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадові особи Нацкомісії після отримання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбуток група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»