Нещодавно Венеційська комісія опублікувала терміновий висновок щодо законопроєктів Володимира Зеленського про реформу Вищої ради правосуддя. Однак сама ВРП не погоджується з логікою реформування судової системи та називає її неконституційною. Що про висновки комісії та сам законопроєкт Зеленського кажуть експерти ‒ у матеріалі «Слово і діло».
Що запропонувала Венеційська комісія
Один із законопроєктів президента передбачає створення при ВРП Етичної ради, яка встановлюватиме відповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності. Ця рада має складатися із шести людей: троє — чинні судді або судді у відставці, а решта — міжнародні експерти.
Своєю чергою Венеційська комісія рекомендувала викласти критерії відповідності у тексті закону або залишити посилання на національні чи міжнародні джерела.
У коментарі «Слово і діло» експерт з конституційного права Богдан Бондаренко зазначив, що ось ці критерії доброчесності і так далі вкрай складно, а той неможливо прописати.
«Доброчесність ‒ це критерій, який не можна виписати у законі чи об'єктивно передбачити, але незважаючи на складність трактування, варто розуміти, що у визначенні цього поняття має бути консенсус між експертами, суспільством, політиками та суддями. Тоді можна говорити про встановлення умовних «берегів», але на практиці це практично нереально. Тут складність полягає у тому, що йде оцінювання не тільки самого кандидата, але і його дій. От, скажімо, особа вирішила полетіти у Москву на відпочинок, чи була там транзитом, а у нас же війна з Росією. Тобто важливо те, як дії тієї чи іншої особи можуть вплинути на судову систему, а такі нюанси вкрай складно прописати», ‒ додав Бондаренко.
Крім того, комісія вважає закоротким тримісячний термін, упродовж якого Етична рада має перевірити чинних членів ВРП, а також рекомендує надати раді, а не комітетові ВРУ з питань правосуддя, повноваження укладати перелік кандидатів на посаду членів ВРП.
Також Венеційська комісія рекомендує, щоб висновки про невідповідність посаді Етична рада надавала Національному агентству з питань запобігання корупції та Національному антикорупційному бюро, а вже ці структури діятимуть далі.
Юристи Ради Європи пропонують, зокрема, встановити час чинності мандата міжнародних експертів в Етичній раді терміном на шість років без права продовження строку повноважень.
Також комісія радить, щоб Етична рада ухвалювала рішення більшістю, тобто чотирма голосами, два з яких мають бути від міжнародних експертів. Оскаржувати рішення ради пропонують у Верховному суді.
Ініційована президентом судова реформа охоплює три законопроєкти. Окрім створення Етичної ради, Володимир Зеленський має намір запровадити відповідальність за ненадання інформації на запит дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя, а також ліквідувати Окружний адмінсуд Києва.
Реформування ВРП: оцінка експерта
Експерт з конституційного права Богдан Бондаренко наголосив, що ця реформа зводиться до двох моментів: хто оцінює Вищу раду правосуддя та за якими критеріями.
«Де-факто уся судова дискусія зведена до одного компонента, хто контролюватиме ВРП, яка є ключовою у судовій системі та впливає на призначення і звільнення суддів. Тобто ідея полягає у тому, щоб змістити центр впливу на судову систему шляхом створення нового органу», ‒ зазначив експерт.
У своїй заяві Вища рада правосуддя загалом схвалила пропозиції комісії, але висловила незгоду з пунктом про вирішальний голос міжнародних експертів. У свою чергу Венеційська комісія вважає цей крок необхідним для перезавантаження системи.
Також ВРП наголошує на тому, що реформування органу не має конституційної основи.
«Вища рада правосуддя посилається на рішення КСУ від 11 березня 2020 року № 4-р, в якому дійсно є положення про те, що створення органу, який не передбачений Конституцією, але фактично матиме вплив на орган, діяльність якого прописана в Конституції, не має конституційної основи. Тобто, якщо опиратись на прописані норми, то ВРП і є кінцевим органом, контроль над яким не передбачений», ‒ пояснив експерт з конституційного права.
Бондаренко зазначив, що тут зійшлися дві позиції: одна пропонує змістити центр впливу, а друга апелює до відсутності конституційної основи для створення такого органу. Тобто для повного та правомірного функціонування Етичної ради потрібно внести відповідні зміни у Конституцію.
Реакція громадського середовища на пропозиції комісії
Український аналітично-адвокаційний центр DEJURE вітає те, що Венеційська комісія підтримала вирішальний голос міжнародних експертів в очищенні Вищої ради правосуддя.
«Це рішення Комісії може нарешті зрушити з мертвої точки очищення судової влади. Сподіваємося, депутати дослухаються до висновку Венеційки й нарешті виконають зобов’язання перед суспільством та МВФ реформувати Вищу раду правосуддя», ‒ йдеться у заяві фундації.
У Центрі протидії корупції також вважають вкрай важливою рекомендацію надати міжнародним експертам вирішальну роль у процесі відбору майбутніх членів ВРП та перевірки на доброчесність чинного складу.
«Така позиція Венеційської комісії, яка зазвичай відстоює ідею суддівського самоуправління, є реакцією на численні факти негідної поведінки представників судової влади України. Там розуміють, що судді не будуть рубати гілку, на якій сидять і навряд чи оберуть до ВРП людей, які зможуть покінчити з круговою порукою в судовій гілці», - наголосили у ЦПК.
Крім того, посол Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас заявив, що рекомендації Венеційської комісії варто врахувати не тільки щодо реформи ВРП, але і Вищої кваліфкомісії суддів та Національного антикорупційного бюро.
Для чого потрібна реформа ВРП
Вища рада правосуддя має вкрай багато повноважень та відповідає за призначення, переведення, звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, відсторонення, а також надання дозволу на затримання та арешт суддів. Зокрема, вона опікується питаннями відправлення судді у відставку та дотримання ним етичних норм.
Тож створення Етичної ради покликане прискіпливо відбирати членів ВРП, щоб унеможливити ручну діяльність органу та перезапустити його.
Крім того, ухвалення законопроєктів Зеленського щодо судової реформи є однією з умов отримання Україною чергового траншу Міжнародного валютного фонду.
Чи врятує реформування ВРП судову систему в Україні
Експерт Богдан Бондаренко вважає, що створення Етичної ради змінить систему стримування та противаг, тобто зміщення центру впливу може дати позитивні зрушення. Однак фахівець зазначає, що ми не можемо на 100% бути впевнені, що ця система буде кращою.
Голова правління фундації DEJURE та доктор юридичних наук Михайло Жернаков у коментарі «Слово і діло» зазначив, що Етична рада буде ефективною, якщо її створять відповідно до рекомендацій Венеційської комісії та нададуть міжнародним експертам вирішальне право голосу.
«Законопроєкт Зеленського не забезпечує головного – вирішальної участі міжнародних експертів у процесі очищення ВРП. Звільнення недоброчесних членів ВРП не відбудеться без голосу бодай одного судді, тому можна не сумніватись, що судді, делеговані до Етичної ради, швидко знайдуть спільну мову з членами ВРП та не дадуть своїх голосів за їхнє звільнення. В результаті, склад органу лишиться незмінним», – пояснює доктор юридичних наук.
На його думку, створення нового і незалежного органу зможе зламати корупційну систему у Вищій раді правосуддя та припинити ручну роботу органу. А всі можливі відмовки ВРП Жернаков називає намаганням зберегти за собою вплив та унеможливити створення органу контролю.
Нагадаємо, 15 лютого президент Володимир Зеленський вніс до Верховної ради три законопроєкти, які повинні вирішити проблемні питання в судовій системі та, зокрема, скоротити повноваження ОАСК. При цьому законопроєкти №№ 5068 і 5069 визначені Зеленським як невідкладні.
Софія Телішевська, спеціально для «Слово і діло»
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»