21 травня депутати ухвалили у першому читанні альтернативний законопроєкт №5459-1 про зміну статусу НАБУ. Документ покликаний вирішити кризу, яка склалася через відсутність процедури обрання та звільнення очільника НАБУ. Що зміниться після ухвалення закону та які ризики він містить, читайте у матеріалі «Слово і діло».
Взятий за основу законопроєкт встановлює новий склад комісії для відбору директора НАБУ: три особи делегує сам уряд, а інші три також Кабмін, але з урахуванням пропозицій міжнародних партнерів.
Що передбачає законопроєкт №5459-1
- зміну статусу НАБУ ‒ тепер він стає центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом;
- вдосконалення положень про зовнішній аудит ‒ його проводитиме троє експертів, яких призначить уряд з урахуванням думки міжнародних партнерів;
- дострокове звільнення чинного директора бюро Артема Ситника.
Юристи антикорупційної організації Transparency International Ukraine позитивно оцінюють запропоновані зміни. Зокрема вони наголошують, що залучення Кабміну до складу конкурсної комісії замість РНБО, як це пропонувалося в попередньому варіанті документа, нівелює можливість впливу президента на обрання очільника НАБУ.
«Відсутність впливу президента на роботу конкурсної комісії та, відповідно, зменшення загрози відновлення кризи через ще один висновок КСУ про неконституційність положень щодо процедури обрання очільника НАБУ безперечно сприяє незалежності та стабільності антикорупційного бюро», ‒ йдеться у висновку організації.
Ризики альтернативного законопроєкту
Організація зазначає, що навіть у тексті альтернативного законопроєкту існують ризики, які варто виправити до другого читання.
«Документ наразі не вирішує проблем дострокового звільнення чинного директора поза передбачених чинним законодавством підстав та подання на розгляд уряду одразу двох кандидатів на посаду директора НАБУ», ‒ зазначає Transparency International.
Тобто, якщо серед кандидатів обрати одного, а не двох претендентів на посаду очільника НАБУ, а також видалити норму щодо дострокового його звільнення, то можна отримати всі передумови для створення дійсно незалежного органу.
Голова правління ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик погоджується з позицією Transparency International та зазначає, що конкурсна комісія повинна подавати одну особу на розгляд парламенту ‒ це дозволить зняти ризики призначення керованих осіб.
«Нелогічно, якщо конкурсна комісія висуватиме двох кандидатів ‒ тоді Офіс президента зможе пролобіювати свою людину. Тобто ми отримаємо двох кандидатів: одного гарно презентують українцям та міжнародним експертам, а інший буде маловідомою особою. У висновку Рада, яка за потреби виконує волю президента, обере ту людину, яка вигідна ОП, тобто другого кандидата», ‒ припускає експерт.
Зокрема він позитивно відзначає надання НАБУ спеціального статусу.
«Це питання потрібно врегулювати у чинному законодавстві, адже створений правоохоронний орган не належить до будь-якої гілки влади. Про цю проблему уже йшлося у рішенні КСУ. Тут є два варіанти: зміни у Конституцію або надання НАБУ спеціального статусу. Це, зокрема, дозволить мінімізувати ризики оскарження в Конституційному суді рішення про призначення глави бюро», ‒ припускає експерт.
Нагадаємо, «Слово і діло» разом з юристами і політологами проаналізувало, як в Україні розпочиналася антикорупційна реформа і що заважає їй ефективно працювати.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»