Зустріч президента США Джо Байдена та президента Росії Володимира Путіна, запланована на 16 червня, з високою ймовірністю стане доленосною для всієї міжнародної політики і для України зокрема.
Спектр питань, які мають обговорити президенти двох держав – одвічних геополітичних суперників – надзвичайно широкий. У контексті саміту лідерів двох держав безумовно пролунає і «українське» питання. Причому розраховувати, що Джо Байден виконає роль такого собі «адвоката» для нашої держави – питання сумнівне: США перш за все діятимуть із власних геополітичних інтересів, як і Росія. І в якому суб’єктному становищі опиниться Україна – можна буде спрогнозувати вже після саміту країн НАТО, який відбудеться напередодні зустрічі Джо Байдена та Володимира Путіна.
Цікава деталь у тому, що сам формат зустрічі – саміт глав держав – передбачає не просто діалог на проблемні питання, але й більш розширену представницьку участь з боку обох держав – міністрів і дипломатів. Адже саміт передбачає підписання певних документів – що це будуть за домовленості і якими угодами будуть підкріплені – покаже час.
Натомість для України стрижневими маркерами стануть три основні питання.
Питання Донбасу
Насправді зустріч Байдена та Путіна в Женеві може дати старт одному з двох сценаріїв стосовно подальшої долі Донбасу.
Зустріч Байдена і Путіна не особливо вплине на ситуацію в Україні – КулебаСитуацію не вдалося змінити Трампу, який був налаштований на перезавантаження відносин з Росією, і немає ніяких ознак, що її вдасться змінити Байдену
Варіант перший – вихід із глухого кута Мінських перемовин (очевидно, що останні події у Білорусі та чергове «похолодшання» відносин із Україною – лише сприятиме цьому), й перезапуск питання мирних перемовин у напрямку деокупації ОРДЛО та повільного повернення цих територій під контроль України.
У такому сценарії є багато дипломатичних хитрощів, маневрів та нюансів – і поки що зарано говорити про те, чим буде такий розвиток подій для України – черговою зрадою, чи насправді довгоочікуваною перемогою.
Варіант другий – остаточна окупація та анексія ОРДЛО у склад Росії. До цього варіанту Кремль вже готується давно, проводячи масштабну паспортизацію населення Донбасу та намацуючи «больовий поріг» світової спільноти своїми військовими маневрами на кордоні з Україною. У такому разі – і президент Володимир Зеленський вже частково анонсував подібну ініціативу – найімовірніше, в Україні буде ініційований референдум стосовно бачення подальшої долі повернення втрачених територій. Цілком може бути, що деокупація і повернення ОРДЛО перейде до статусу «законсервованих» на невизначений термін, або буде запропонований проєкт під умовною назвою «Стіна-2»
Питання Криму
Зрушити питання Криму на саміті у Женеві буде ще важче – хоч би якими епітетами не нагороджував Джо Байден свого російського колегу, і хай би скільки разів у США не підтверджували свою прихильність територіальній цілісності України.
Україна може остаточно втратити ОРДЛО – ексміністрУкраїна повинна виробити спільну з Європейським союзом і США стратегію, як цьому перешкоджати
Безумовно, якщо питання деокупації Криму буде піднято на Женевському саміті – це стане своєрідною дипломатичною перемогою особисто Джо Байдена. Тим не менше – Кремль однозначно вже підготував свою відповідь і на це болюче для нашої держави, питання.
Що стосується Криму, то саме саміт у Женеві дасть чітку відповідь – чи буде успішними подальші дипломатичні кроки України у створенні та діяльності Кримської платформи. Поки що Україні, зважаючи на свою не надто впливову міжнародну суб’єктність, за останні півроку вдалося зробити фактично неможливе – актуалізувати тему Криму на міжнародній арені й знайти собі нових союзників у запуску Кримської платформи.
Питання майбутньої долі української ГТС
Нарешті питання, яке точно стане доленосним не лише для економічного майбутнього України, але й для подальшої президентської кар’єри Джо Байдена – ймовірні поступки США у питанні запуску «Північного потоку-2».
Експерти та політичні оглядачі провідних американських ЗМІ зауважують, що ймовірні поступки Байдена у питанні посилення санкцій стосовно компаній, які беруть участь у будівництві трубопроводу, і загалом можливість відстрочити запровадження нового пакету санкцій щодо російських чиновників – можуть негативним чином вплинути на позиції президента США саме серед його однопартійців.
Відмова від санкцій проти СП-2 є кроком Байдена назустріч Путіну – експертЦей крок з боку США був досить прогнозованим, і тепер варто очікувати, що Путіну дадуть добудувати газопровід
Для України ж будь-яке сприяння США у проєкті «Північний потік-2» - буде це відтермінування у санкціях чи мовчазна згода на добудову трубопроводу – означатиме ще більші геополітичні ризики та чергові загрози нацбезпеці. Не кажучи вже про долю української ГТС, яка у разі запуску «Північного потоку-2» перестане бути стратегічною перевагою і для нашої економіки, і тим паче потрібною для європейських компаній.
Щоправда, достеменно невідомо, за яких умов у США можуть погодитися із ідеєю добудувати і запустити «Північний потік-2». Можливо, на порядку денному буде більш стратегічне питання, від успішного вирішення якого Україна лише виграватиме. Втім, як відомо, Кремль не надто високо цінує будь-які домовленості не у своїх інтересах. Навіть підкріплені угодами та підписані на папері із конкретними прізвищами та ініціалами.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»