У Європі найближчим часом в умовах сильної нестачі робочих рук істотно зросте попит на заробітчан, в першу чергу - на українських заробітчан.
Про це заявив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник в ефірі телеканалу «Україна 24».
«Якщо проаналізувати 2020 рік, коли було багато обмежень щодо виїзду українців за кордон, з усім тим, трудова міграція українців майже не скоротилася. Наприклад, Польща видала майже 1 млн 800 тис. запрошень українцям на роботу. Якщо подивитися на ті кроки, які робить польський уряд щодо залучення трудових мігрантів з України, ми побачимо, що вони вже хочуть, щоб українці брали з собою сім'ї. Мова йде не просто про трудову міграцію, а про еміграцію назавжди», - розповів Воскобойник.
Аналізуємо виконання президентської програми: повернення українців з трудової міграціїЗеленський у програмі обіцяв створити умови, щоб в українців за кордоном виникло бажання повернутися додому. Розбираємося, як виконується обіцянка.
За його словами, навіть Німеччина, де традиційно складно було влаштуватися, останнім часом зробила ряд кроків щодо полегшення трудової міграції. Тому в наступні роки Україні доведеться відчувати серйозну конкуренцію за фахівців.
«Німеччина, на відміну від Польщі та Чехії, дуже жорстко поставилася до карантинних обмежень. Трудова міграція туди майже нульова, якщо ми говоримо про звичайну легальну міграцію. Потік нелегальних мігрантів не зменшується. На початку року Німеччина зробила додаткові кроки для того, щоб почати спрощувати отримання Blue Card. Це документ, що дозволяє мігрувати найбільш кваліфікованим трудовим мігрантам, полегшуються умови працевлаштування», - розповів він.
Нагадаємо, 31 травня влада Польщі заявила про необхідність спрощення працевлаштування іноземних громадян. Передбачається заповнення дефіциту робочих рук в Польщі за рахунок мігрантів, в першу чергу - українців.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»