Європейський Союз 24 червня запровадив чергову порцію санкцій проти Білорусі. У відповідь Олександр Лукашенко заявив, що країна залишає програму «Східне партнерство». За даними білоруських ЗМІ, за останні кілька років в рамках цієї ініціативи Білорусь отримала близько 30 млн євро безвідплатної допомоги. «Слово і діло» пропонує подивитися, які ще країни беруть участь у програмі та з якою метою.
Програма «Східне партнерство» була запущена Євросоюзом в 2009 році. Вона поширюється на шість східноєвропейських партнерів ЄС – Україну, Азербайджан, Вірменію, Грузію, Молдову і донедавна – на Білорусь.
Програма передбачає:
можливість оновити договірно-правову базу відносин між ЄС та країнами-учасницями програми шляхом заміни угод про партнерство та співробітництво на угоди про асоціацію;
створення зон вільної торгівлі;
лібералізацію і спрощення візового режиму з ЄС;
адаптацію законодавства країн-учасниць до європейських норм;
сприяння малому та середньому бізнесу;
розвиток регіональних ринків електроенергії.
У рамках програми раз на два роки відбувається саміт за участю глав держав і урядів країн-членів ЄС та партнерів. Раз на рік у Брюсселі засідають міністри закордонних справ країн ЄС і країн-партнерів. На перемовинах традиційно обговорюють прогрес у спільних домовленостях і перспективи подальшого розвитку відносин.
Проводять також зустрічі на рівні чотирьох тематичних платформ «Східного партнерства». Там сторони обмінюються досвідом в проведенні реформ. Засідання кожної з платформ влаштовують щонайменше двічі на рік.
Діють такі платформи:
демократія, належне врядування та стабільність (обговорюють права людини, безпеку, питання юстиції);
економічна інтеграція та зближення з ЄС (питання торгового зближення, довкілля і зміни клімату);
енергетична безпека (підтримка розвитку інфраструктури, взаємозв'язків та диверсифікації постачань, гармонізація політик у галузі енергетики);
міграція, культура, освіта, наука і медіа.
Останні новини про програму – Євросоюз буде застосовувати різні підходи до країн-партнерів, залежно від їхніх європейських прагнень. «Тобто країни, які мають європейські амбіції і асоціації, повинні мати доступ до більш просунутих програмам та інструментів допомоги. Тобто ніхто не буде підлаштовуватися під країну, яка відстає в якомусь питанні. Де ми готові йти вперед, ми підемо вперед. Так само зроблять Грузія і Молдова. Але де ми бачимо, що можна об'єднати зусилля для руху вперед, там ми будемо діяти спільно», – розповів міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Нагадаємо, на інфографіці можна подивитися, що обговорювали і які рішення ухвалювали на самітах Великої двадцятки в 2008-2020 роках.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»