Напередодні святкування 30-ї річниці Незалежності України, у Києві вперше за 7 років відбудеться масштабна міжнародна подія із обговорення можливих шляхів деокупації Криму – саміт «Кримської платформи».
Проведення заходів саміту відбуватиметься за чотирма ключовими напрямками – на рівні глав держав, міністрів закордонних справ, парламентів та експертних кіл із різних країн. Очікується, що у роботі «Кримської платформи» візьмуть участь представники близько трьох десятків держав, проте повний список поки що не розголошується.
Із відкритих джерел та заяв у ЗМІ відомо, що у саміті готові взяти участь представники з 12-ти держав та Євросоюзу. Із самого початку анонсування платформи планувалося запросити до участі і Росію – начебто для «відвертого діалогу» про стан справ в Криму та загалом актуалізувати питання про його деокупацію. Проте в Кремлі вперто наголошують на неможливості навіть обговорення даного питання у публічній площині, і тим паче в рамках міжнародних самітів – в Москві продовжують відстоювати позицію, що жодної анексії не сталося, а кримчани самі захотіли стати частиною Росії.
За умов політико-дипломатичних успіхів Росії, які відбулися за останні місяці, майже стовідсотковому запуску «Північного потоку-2», нарощуванні військової могутності у Криму та навіть наступі на Україну у міжнародних судах – здавалося б, сподіватися на повернення півострова марно. Що ж реально зможе зробити Україна на сьомому році окупації Криму, та чи можемо сподіватися на успішну місію «Кримської платформи»?
Дипломатична війна
Ініціатива із запуску «Кримської платформи» вже має певні успіхи та наслідки для міжнародного позиціонування України.
Росія намагається зірвати саміт Кримської платформи, але у неї нічого не вийде – КулебаКулеба нагадав, що вже дуже багато держав підтвердили свою участь у саміті. А сам саміт буде наймасштабнішою подією за останні 30 років.
Перш за все, вона привернула увагу міжнародної спільноти та самої Росії до питання деокупації Криму. Кремль вже кілька разів змінював тактику у своєму ставленні до проведення саміту – від попередньої згоди взяти участь лише за умови обговорення проблем півострова, таких як водопостачання та транспортне сполучення, до відвертого шантажу третіх країн у разі їхньої участі у роботі саміту. В будь-якому разі, Росія навряд чи візьме участь у роботі «Кримської платформи» 23 серпня поточного року.
По-друге, «Кримська платформа» нині є важливим механізмом відпрацювання усіх можливих юридичних механізмів для відшкодування завданих агресором збитків та відновлення територіальної цілісності саме завдяки міжнародним дипломатичним інструментам.
По-третє, це ще один майданчик, ініційований Україною, за допомогою якого можна привернути увагу світової спільноти до злочинних дій Росії, а також створити додаткові передумови для посилення санкцій.
Натепер всі зусилля РФ спрямовані на те, щоб світ поступово «забував» про анексію Криму. Для цього запущені всі пропагандистські та дипломатичні механізми з боку Кремля. Тож чим масштабніше пройде перший етап саміту та будуть запущені механізми співпраці між Україною та її партнерами – тим більше зростатимуть шанси на повернення півострова та його деокупацію.
Довгострокова мета
В українському МЗС наголошують: «Кримська платформа» – це ще й перезапуск системи безпеки та міжнародного співробітництва не лише в Європі, а й в світі. Якщо одна з країн нехтує всіма дипломатичними нормами та міжнародним правом та будь-якими методами загарбує територію сусідньої держави – такі дії суперечать усім можливим правилам і руйнують нинішню систему міжнародних відносин в світі.
ЄС продовжив ще на рік санкції проти Росії за окупацію КримуЄвропейський Союз ще на рік, до 23 червня 2022 року, подовжив термін дії санкцій проти Росії за анексію Криму.
Будь-яке територіальне питання, спричинене агресією однієї держави проти іншої, рано чи пізно матиме своє логічне завершення. Як правило, варіантів розвитку ситуації два – або країна-агресор не зупиняється на вчиненому і продовжує свої загарбницькі дії, або держава, на яку скоїли напад, у дипломатичний чи військовий спосіб відвойовує свої території, після чого агресору доведеться платити за свої дії репарації.
Посилення моніторингу за злочинними діями російської влади та привернення уваги світової спільноти до теми Криму – досі не мали свого вираження саме з боку України. І запуском Кримської платформи розпочнеться системна робота із синхронізації дій щодо запуску санкції проти Росії та документування всіх її злочинів під час окупації півострова.
Ще один важливий елемент «Кримської платформи» – залучення міжнародних моніторингових організацій щодо стану справ у різних сферах. Адже стан справ із правами людини, екологією та гуманітарними питаннями в Криму потребують посиленої уваги з боку світової спільноти. Адже Росія не лише окупувала, але й створила на території Криму військову фортецю та своєрідну «територію страху», де не діють цивілізовані норми міжнародного права, порушуються екологічні стандарти, є катастрофічною ситуація із правами людини.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»