Генеральний план міста – це основа його раціональної та зручної забудови і розвитку. На жаль, Київ і досі живе за документом, який розробили ще у 1997 році та затвердили у 2002-му. Обіцянки щодо нової концепції розвитку столиці кияни чують ще від 2017 року, та документ і досі не затверджений. «Слово і діло» досліджувало, як просувається робота над новим генпланом, а також наскільки застаріли генплани інших великих міст України.
Генеральний план розвитку Києва та приміської зони, який є чинним на сьогодні, Київрада ухвалила у 2002-му році. Це був четвертий генплан столиці з повоєнних часів. У 2008-му Леонід Кучма видав указ про невідкладні заходи щодо розвитку Києва. Того ж року Київрада почала розробляти новий генеральний план розвитку міста до 2025 року і у 2010-му ухвалила концепцію стратегічного розвитку Києва.
На початку 2019-го року головному архітектору Києва доручили в місячний термін розробити проєкт рішення «Про додаткові організаційно-правові заходи щодо розроблення нового Генерального плану Києва». Але через нестачу законодавчого регулювання це питання було знову поставлено на паузу. Наприкінці року проєкт все ж таки з’явився. Представляючи його на міжнародному форумі «Майбутнє Києва» Віталій Кличко перелічив усі значущі негативні проблеми, з якими щоденно стикається саме місто і які довелося враховувати розробникам. Це складні умови для пересування містом: транспортні затори і недбалі парковання, слабкий розвиток метро, відсутність перехоплювальних паркінгів біля транспортних розв'язок, повільні темпи відновлення громадського транспорту.
Новий генплан Києва: чому його не можуть затвердити і що обіцяє КличкоЗатвердити новий генеральний план Києва Віталій Кличко обіцяє з 2017 року. Тим часом ОАСК вже відкрив провадження у справі про його розроблення.
У березні 2020 року мали відбутися громадські слухання щодо нового генплану, але через карантинні обмеження їх тимчасово скасували.
На початку листопада минулого року керівник «Київгенплану» Сергій Броневицький заявляв, що проєкт генерального плану столиці вже «розроблений на 99%» і наприкінці місяця все-таки розпочнуться громадські слухання. Але цього знову не сталося.
У квітні 2021-го року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження у справі щодо розробки проєкту нового Генплану. Позивач вважає, що Генеральний план Києва від 2002 року є безстроковим та чинним на сьогодні. І, таким чином, розроблення нової редакції документа є незаконним. Серед вимог позову – визнати протиправними дії міської адміністрації і зобов'язати міську владу утриматися від його розроблення. Відповідачі – КМДА і Кабінет міністрів (його просять відреагувати на дії КМДА).
У Чернігові ухвалити новий генеральний план також мали у 2020 році. Це – єдине велике місто, окрім Києва, де генплан також протермінований.
У дев’яти містах України розрахунковий термін дії чинного генплану взагалі не визначено. Серед таких – Вінниця, Луцьк, Кропивницький, Миколаїв, Рівне, Суми, Тернопіль, Херсон та Чернівці.
Рекордсменом за терміном дії генерального плану є місто Дніпро. Він чинний аж до 2046-го року. У Полтаві – до 2041. У Запоріжжі новий план розвитку міста планують ухвалювати у 2036-му році. У Житомирі документ чинний до 2035-го року. До 2031-го генеральні плани діють в Одесі, Хмельницькому та Черкасах. У Львові – лише до 2025 року. В Івано-Франківську та Харкові – до 2026-го.
Раніше «Слово і діло» розпитувало експертів про те,яким буде майбутній генплан Києва та які зміни чекають на столицю за двадцять років.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»