22 липня цього року Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконним звільнення та поновив на посаді в поліції колишнього беркутівця Олександра Маринченка, якого звинувачували у розстрілі 48 активістів Євромайдану. Це рішення суду викликало обурення у суспільстві. «Слово і діло» дослідило, хто з високопосадовців від 2019 року оскаржував власне звільнення через суд і з якими результатами.
Кому вдалося поновитися на посаді
У листопаді минулого року ОАСК поновив на посаді керівника управління внутрішнього контролю (УВК) Держбюро розслідувань Богдана Чобітка. Він обіймав посаду керівника управління, яке має проводити службові розслідування за фактами неправомірних дій співробітників. До УВК можна скаржитись на керівників, які порушують закон. Чобіток позивався до ДБР та Романа Труби, за наказом якого його і було звільнено. Зрештою, суд виніс рішення про поновлення його на посаді. У рішенні сказано, що воно підлягає виконанню негайно.
9 лютого 2021 року вже Верховний суд України поновив на посаді начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Антона Шевцова, якого підозрювали у державній зраді. Шевцов з 2015 року керував обласним відділом поліції Чернігівської області. На посаду начальника Управління нацполіції у Вінницькій області його призначили 28 січня 2016 року, однак пробув він на ній недовго.
Активісти та місцеві волонтери Вінниччини вимагали його відставки після того, як у мережі поширилося відео з участю Шевцова у «параді Перемоги» в Севастополі у 2014 році. 4 березня 2016 року керівництво Нацполіції повідомило про проведення службового розслідування щодо Шевцова, а вже 15 березня його затримали ㅡ підозрюваний начальник Нацполіції намагався втекти до Росії.
Вдалося поновитися на посаді і судді Оксані Царевич. У березні цього року вона повернулася на роботу до Печерського райсуду столиці. Розглядати справи суддя поки не буде, але буде отримувати зарплату. Царевич була однією з суддів, які виносили свідомо неправомірні рішення щодо активістів «Автомайдану». Справа стосувалася поїздки більше 1,5 тис. осіб в Межигір'я наприкінці грудня 2013 року.
Президент підписав закон, що перезапускає ВККСЗеленський підписав закон, необхідний для судової реформи - 3711-д про внесення змін до закону щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
14 липня 2021-го Верховний суд визнав незаконним і скасував указ президента Володимира Зеленського про скасування призначення Олександра Тупицького суддею Конституційного суду. КС та його судді опинилися в центрі уваги після скандального рішення від 27 жовтня 2020 року щодо неконституційності відкритих електронних декларацій та деяких повноважень Національного агентства із запобігання корупції. У грудні 2020 року президент Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення голови Конституційного cуду Олександра Тупицького від посади судді КС.
Кому відновитися на посаді не вдалося
Серед тих, кому не вдалося поновитися на посаді ‒ колишній генеральний прокурор Віктор Шокін. Його було звільнено у 2016 році указом президента, з уточненням, що звільнення відбулося «згідно з поданою ним заявою». Після цього Шокін офіційно вийшов на пенсію. У 2017 році Шокін подав до Верховного суду України заяву про розгляд питання його відновлення на посаді, але прохання відхилили. 2019 року Шокін подав до Касаційного адміністративного суду заяву про перегляд ухвали, згідно з якою йому відмовили в поновленні на посаді генпрокурора, але цю заяву також було відхилено.
Плани на судову реформу: що обіцяють політики і яким обіцянкам не судилося здійснитисяВолодимир Зеленський обіцяє запровадити суд присяжних і урізати повноваження суддів КСУ, а Петро Порошенко обіцяв запустити Антикорупційний суд.
У поновленні на посадах було відмовлено судді КСУ Станіславу Шевчуку, директору Державного бюро розслідувань Роману Трубі, колишньому голові Полтавської ОДА Валерію Головку, якого звинувачували в отриманні хабарів.
У цьому ж списку опинився і перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки Сергій Семочко. Його підозрюють у незаконному збагаченні та державній зраді. На початку цього року суд відмовив у поновленні голові Держмитслужби Максиму Нефьодову та прокурору ГПУ Костянтину Кулику.
Без задоволення судового позову залишився і колишній міський голова Чернівців Олексій Каспрук, який був позбавлений своєї посади «через бездіяльність».
Щодо кого іще немає судових рішень про поновлення на посаді
Серед високопосадовців, стосовно яких рішення ще не ухвалено ‒ голова Київської облради Олександр Скляров та заступник голови Київської облради Валерій Ксьонзенко. Їх обох звільнили як ставлеників Олександра Дубінського, якого було виключено з фракції СН.
Не поновився на посаді і суддя Конституційного Суду Олександр Касмінін, якого відсторонили ще разом із Олександром Тупицьким.
У березні цього року Андрія Заяця звільнили з посади державного секретаря Міністерства закордонних справ, а у вересні ‒ з дипломатичної служби. Він позивається до Окружного адміністративного суду міста Києва. Серед інших вимог ‒ поновити його на посаді та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Нині суд вирішує питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Нагадаємо, раніше «Слово і діло» досліджувало, як політики справляються з обіцянками щодо судової реформи в Україні і розбиралося із висновками Венеційської комісії щодо реформування Вищої ради правосуддя.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»