За несплату комуналки боржників можуть оштрафувати, позбавити субсидій або навіть виселити з житла. Про це йдеться у законопроєкті «Про примусове виконання рішень», який ухвалила Верховна рада у першому читанні. «Слово і діло» вирішило з'ясувати разом з юристом, у яких випадках держава може отримати право відбирати оселю та як цього не допустити.
Нарахування пені за несплату та припинення надання комунальних послуг
На сьогодні найдієвіший захід впливу на боржників – нарахування пені за несплату комунальних послуг та навіть їхнє припинення.
Пеню починають нараховувати, якщо людина, яка мешкає в квартирі вчасно не оплачує житлово-комунальні послуги. Відповідно до статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», розмір пені може становити не більш як 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення. Однак загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
У разі несплати за комуналку або оплату не в повному обсязі, виконавець комунальної послуги має право припинити надання послуг. Зробити це можуть через 30 днів з дня попередження, яке, своєю чергою, надсилають наступного робочого дня після спливу граничного терміну оплати комуналки.
Відновити комунальні послуги можна протягом наступного дня з дати повного погашення заборгованості.
Якщо ж людина не може сплатити комунальні послуги через заборгованість держави (ненадання пільг, субсидій, невиплату зарплатні) пеня нараховуватися не буде.
Однак для цього потрібно мати належне підтвердження.
Виселення з житла: як було і як буде
Забирати житло зможуть тільки за рішенням суду. Згідно з проєктом закону «Про примусове виконання рішень», заборгованість в такому разі повинна перевищувати 10 мінімальних зарплат – 60 тисяч гривень (станом на 1 січня мінімальна зарплата становить 6 тисяч).
Юрист Геннадій Дубов у коментарі «Слово і діло» пояснив, що, насамперед, стягнення заборгованості відбувається за рахунок грошових коштів боржника, інших цінностей, коштів на рахунках боржника в банках та інших фінустановах.
Робити це може державний або приватний виконавець на підставі рішення суду.
Згідно з законопроєктом, якщо сума боргу не перевищує 10 розмірів мінімалки (у чинному законодавстві ‒ 20 мінімальних зарплат), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється.
Таким чином виконавець зобов’язаний вжити заходів щодо примусового стягнення боргу за рахунок іншого майна боржника, наприклад рухомого.
«Але якщо іншого майна немає, а сума заборгованості складає понад 120 тисяч грн, виконавець має право накласти арешт на єдине житло такого боржника і в подальшому його реалізувати», ‒ пояснив юрист.
Експерт також наголосив, що заборгованість може стосуватися не лише комуналки, а й, наприклад, кредиту. Тобто людина може мати борг за комунальні послуги у розмірі 30 тисяч гривень і, водночас, мати ще якийсь борг розміром 40 тисяч грн.
Таким чином, якщо загальна заборгованість, яка підтверджена судовими рішеннями становить понад 60 тисяч гривень, за новою редакцією проєкту Закону, її вже можна буде стягнути за рахунок реалізації житла.
Процедура виселення: яку норму хочуть змінити законодавці
Людину, яку будуть виселяти, мають письмо попередити про дату та час.
«Примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням», – йдеться у законопроєкті «Про примусове виконання рішень».
Якщо у людини є борг, є відповідне рішення суду, яке набуло законної сили, в межах виконавчого провадження нерухомість, яка є єдиним житлом, може бути реалізована.
Отримані від реалізації кошти йдуть на погашення суми боргу, витрат під час виконання судового рішення, і після цього залишок перераховується боржнику.
Після цього той, хто отримав право власності на житло, може за бажанням звернутися з позовом до суду щодо виселення.
«Тобто людина може і далі проживати в житлі, власником якого вона вже не є. Натомість новий власник отримує можливість вимагати її виселення», – пояснив Дубов.
На цьому етапі можливо домовитися з новим власником оселі про оренду. Таким чином, місце проживання не втрачається.
Однак виконати рішення про виселення на сьогодні досить проблематично, оскільки згідно з Житловим кодексом, держава зобов’язана надати людям, яких виселяють, інше постійне житло:
«Згідно із чинними положеннями Житлового кодексу, людині, яка виселяється з житла, має надаватися інше постійне житлове приміщення, за винятком виселення випадку при зверненні стягнення на приміщення, які були придбані за рахунок кредиту».
Однак, зазвичай, у держави немає житла, куди переселити людей, тому виконати рішення щодо виселення майже неможливо.
А от новий законопроєкт пропонує зміни до цього пункту.
«Пропонується, щоб обов’язок про надання іншого житлового приміщення не працював не лише стосовно кредитного житла, а й, в принципі, у будь-якому випадку звернення стягнення на нерухоме майно», – уточнив Дубов.
Зазначимо, у період карантину діють певні обмеження щодо впливу на боржників. Нарахувати пеню, відключити послугу, виселити з житла не можуть.
Наразі карантин в Україні триває до 31 серпня, однак, ймовірно, він буде продовжений.
Нагадаємо, раніше ми писали, як за рік змінилася заборгованість українців за комунальні послуги.
Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»