Зустріч президента України Володимира Зеленського із президентом РФ Володимиром Путіним залишається найбільш очікуваною дипломатичною подією після насиченого різноманітними зустрічами лідерів держав весною та літом 2021 року.
Втім, попри обмін публічними заявами про порядок денний та можливі місця проведення, схоже на те, що досягти домовленості про саму зустріч у 2021 році між двома президентами не вдасться. Чому? Відповідь на це запитання лежить у кількох площинах.
По-перше, більшість експертів прогнозували, що зустріч Зеленського і Путіна стане можливою після зустрічі із президентом США Джо Байденом. Мовляв, всі сторони «звірять годинники» й досягнуть певних компромісів. Проте після зустрічі у червні поточного року лідера РФ із очільником Білого дому, та після візиту Володимира Зеленського до США минулого тижня стало зрозуміло, що кожна сторона живе у власній парадигмі бачення подальшого розвитку ситуації у цілому світі.
По-друге, для Росії досі важливим залишається тиск на українську сторону щодо подальших перемовин щодо деокупації Донбасу із самопроголошеними сепаратистськими утвореннями «ДНР/ЛНР». Також РФ робить акцент на неприпустимості будь-якого обговорення теми Криму.
По-третє, доля проведення чергового етапу перемовин в рамках Нормандського формату залишається невизначеною. В цьому напрямку маємо дві важливі зміни: і українська, і, вочевидь, російська сторона воліли б розширити перемовний формат – перш за все, за рахунок участі США. Другий аспект – в Німеччині триває виборчий процеc до Бундестагу, який завершиться 26 вересня поточного року. Очікується зміна канцлера і, природньо, цей фактор впливатиме на подальше позиціонування ФРН у зовнішній політиці.
Коли очікувати зустрічі президентів РФ та України? Чи принесе вона довгоочікуваний прорив у відновленні Україною контролю над тимчасово окупованими територіями Донбасу та якою буде доля Криму?
Ескалація – головна «дипломатична» зброя РФ
З огляду на багаторічний досвід «ведення перемовин» із РФ, відсутність бажання йти на будь-який діалог не за порядком денним Кремля майже стовідсотково призведе до чергової ескалації на фронті.
За рік «перемир'я» на Донбасі було зафіксовано понад 2 тисячі обстрілівРік тому на Донбасі набув чинності режим припинення вогню. Його підсумок – більш як 2 тисячі обстрілів і 53 загиблих військових.
Цього року Росія вже прибігала до методу проведення масштабних «військових навчань» біля кордонів із Україною. При цьому, мова йшла не лише про ситуацію біля східних та південних кордонів, але з північної та північно-східної частини кордону – близько до Чернігівської, Сумської та Харківської областей. Тоді ж Путіну вдалося головне: звернути на себе увагу всього світу й нового очільника Білого дому – зустріч із Джо Байденом відбулася у червні.
Тож посилення обстрілів, проведення нових військових навчань, зокрема вже 10 вересня розпочинаються спільні російсько-білоруські військові навчання «Захід-2021» - ще один спосіб «натиснути» на Україну, налякати ЄС та звернути увагу США. До того ж, напередодні навчань, 9 вересня, самопроголошений президент Білорусі збирається підписати «дорожню карту» щодо інтеграції з Росією вже наприкінці осені поточного року.
Домашнє завдання для України
Найголовніше «домашнє завдання» для України, про яке, ймовірно, говорили у рамках зустрічі президенти України та США, - протистояти новим агресивним намірам Росії.
Війна та мир в обіцянках Зеленського: як змінювалася риторика президента щодо ДонбасуЯк за роки президентства змінювалася риторика Володимира Зеленського щодо війни на Донбасі.
Не даремно однією із перших зустрічей української делегації у США була зустріч із очільником Пентагону, під час якої обговорювалося посилення військової допомоги. Зокрема, у рамках підписаної між двома державами заяви щодо стратегічного партнерства, йдеться про надання Україні додаткових 60 мільйонів доларів допомоги, яка включатиме і протитанкові бронебійні системи «Джавелін» та інше оборонне летальне й нелетальне обладнання.
В ідеалі, Україні потрібно не лише встояти у протистоянні із РФ, але й у разі провокацій – гідно опонувати противнику, аби створити плацдарм для нової переговорної позиції.
Батіг та пряник від РФ
Деокупація та встановлення миру на Донбасі – одна із програмних обіцянок Володимира Зеленського під час його виборчої кампанії. Прогрес із її виконанням однозначно впливатиме на рейтинги пропрезидентської команди.
Росія постійно намагається уникнути зустрічі Путіна і Зеленського за допомогою відмовок – КулебаНа думку Кулеби, Росія постійно винаходить все нові та нові відмовки, щоб уникнути неприємної для Путіна зустрічі
Саме тому в Кремлі розуміють – чим довше відтермінують зустріч із Володимиром Зеленським, тим гірше для його рейтингів. А саме «слабкий» президент України – найкращий підхід у майбутніх переговорах.
Адже Росія може навмисно створювати ситуацію, коли замість умовного «батога» у вигляді ескалації на кордонах України та потенційного зниження рейтингів Володимира Зеленського, у потрібний момент може запропонувати «пряник» у вигляді поступок по Донбасу та гарантій підтримки чинного президента на другий термін.
Тож з боку Офісу президента наразі найкраща стратегія – продовжувати домовлятися із керівництвом РФ на українських умовах, стаявлячи у пріоритети теми деокупації Донбасу та Криму, а також обмін полоненими. Звісно, на такі умови Кремль, скоріше за все, не піде, проте така його позиція системно негативно впливатиме на ставлення до Росії та її позиції на міжнародній арені.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»