Верховна рада IX скликання увійшла в свою третю робочу осінь, і фактично половина її каденції вже позаду. Нинішній старт разюче відрізняється від вересня 2019 року: вже немає роботи в турборежимі, немає безумовної єдності монобільшості, а головна тема нового політичного сезону – можливі відставки в уряді. Яким був перший тиждень шостої сесії, які законопроєкти ухвалили депутати – читайте в матеріалі «Слово і діло».
Судячи із заяв під час першого тижня роботи парламенту, і з обіцянок, які депутати давали раніше, в Кабінеті міністрів цієї осені не всі зможуть зберегти свою посаду. Ще влітку глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія анонсував зміну трьох-чотирьох міністрів, не називаючи при цьому імена.
Тепер картина вимальовується чіткіше, найбільш ймовірними кандидатами «на вихід» є: міністр оборони Андрій Таран, міністр соціальної політики Марина Лазебна, віцепрем'єр – міністр з питань розвитку стратегічних галузей промисловості Олег Уруський. Про причини, через які їх можуть звільнити, «Слово і діло» раніше говорило з політологами.
«Дійсно є міністри, до яких є питання. До деяких і у мене особисто. Я поки не буду переходити на прізвища. Є ті, хто, можливо, самостійно піде у відставку, а є ті, хто в «добровільно-примусовому форматі» можуть залишити Кабінет міністрів», – підтвердив Дмитро Разумков.
За словами Арахамії, співбесіди з потенційними кандидатами ведуться протягом останніх півтора місяців, але знайти кадри непросто. Нардеп від «Слуги народу» Олег Дунда також заявляв, що на початку жовтні можуть відправити у відставку весь уряд, але глава фракції відразу спростував цю інформацію. Ротації в Кабміні «Слуга народу» планує обговорити на засіданні фракції 20 вересня.
Сам парламент IX скликання продовжуватиме свою роботу. Хоча, наприклад, віцеспікер Руслан Стефанчук стверджує, що формальні причини для його розпуску є. «Формальні обставини існували й існують. Але питання в тому, воно буде здійснено, чи ні, воно вигідно чи ні. Президент чітко дав зрозуміти, що поки парламент, уряд, Офіс президента виконують програму президента, ми будемо існувати як єдина команда», – сказав він.
Спікер Дмитро Разумков з ним не зовсім згоден і підстав для розпуску не бачить: «Є стаття 90 Конституції України, де чітко передбачено можливості дострокового припинення повноважень Верховної ради. Якщо хоч одна з трьох норм для розпуску парламенту буде – будемо говорити. Станом на сьогоднішній день жодна з них не виконана».
Хто зі спікерів Верховної ради найдовше затримався на посадіГлава Верховної ради є однією з найвищих державних посад у законодавчій владі. Хто зі спікерів парламенту найдовшу був на своїй посаді, дивіться на інфографіці.
Навколо самого Разумкова ходять різні чутки – про його конфлікт з Банковою і про можливу через це відставку з поста спікера. Разумков заявив, що у відставку не збирається, але, якщо буде бажання у народних депутатів – все можливо. Арахамія же сказав, що зі спікером «нормальні робочі відносини» і поки його звільнення не обговорювалося.
Остаточний розкол стався у фракції «Голос», всередині якої неспокійно з весни. У вівторок, 7 вересня, 11 депутатів створили в парламенті об'єднання «Справедливість» і обрали його главу. До об'єднання увійшли: Олександра Устинова, Юлія Клименко, Соломія Бобровська, Галина Васильченко, Роман Лозинський, Наталя Піпа, Ольга Стефанишина, Володимир Цабаль, Андрій Шараськін, Ярослав Юрчишин та Ярослав Рущишин.
З того дня нардепи попросили не асоціювати їх з партій і фракцією «Голос», хоча в складі останньої вони все одно залишаються. Нагадаємо, згідно із законом, у разі виходу з фракції партії депутати, які пройшли за списком, можуть втратити мандат.
У четвер в парламенті стався більш гарячий конфлікт: поштовхалися Гео Лерос і його колишній колега по фракції Микола Тищенко. «Єдина ТСК, яка на сьогоднішній день повинна звітувати в цьому залі, – це щодо зриву спецоперації по «вагнерівцям». Нас, українців, цікавить, хто з цієї парочки, пан Зеленський або його секретарка Єрмак, злили цю спецоперацію. Пан Зеленський, ви можете скільки завгодно призначати своїх друзів, знайомих на керівні державні посади, але ви перетворюєте цю країну на мафію, на філії мафії», – сказав Лерос з трибуни. До нього підійшов Тищенко і спробував перешкоджати виступу нардепа. Щоб остудити атмосферу Разумков оголосив невелику перерву.
Ні Тищенко, ні Лерос про інцидент не шкодують. Тищенко заявив, що Лерос говорив з трибуни «брудні речі на адресу гаранта нашої Конституції», і взагалі парламент не місце «для поширення наклепу». У свою чергу Лерос, не вважає свої слова образливими.
Давид Арахамія виступає за те, щоб покарати обох депутатів: проголосувати за їх тимчасове відсторонення від засідань. «Слуга народу» Олександр Качура навіть допустив виключення Тищенка з фракції, але це виглядає найменш вірогідним варіантом розвитку подій.
На цьому тижні Верховна рада розглядала кілька постанов, пов'язаних з міжнародною політикою. Найбільш резонансною стала ініціатива Олексія Гончаренка («Європейська солідарність») – звернення парламенту до Конгресу США щодо надання Україні двостороннього статусу основного союзника поза НАТО (MNNA).
Для розгляду постанови Гончаренко зібрав підписи за позачергове засідання, яке призначили на 8 вересня. Але в «Слузі народу» заявили, що не дивлячись на наявність підписів їхніх депутатів, фракція голосувати за постанову не буде. «Ми не підтримували постанову, ми підтримували сам факт збору підписів, тому що це нормальний сигнал був на той момент. Зараз у нас пройшов певний процес, у нас відбулися домовленості на вищому рівні в США, які як раз підкреслюють наше прагнення вступити в НАТО», – сказав Олександр Корнієнко.
Профільний комітет Ради не підтримав постанову. Від прийняття звернення застерегла і посол України в США Оксана Маркарова: вона підкреслила, що це статус для країн, які не планують або не можуть стати членом Альянсу, а «це точно не про нас».
В уряді виступили проти цієї ініціативи. Віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина назвала звернення недоречним і несвоєчасним. «З точки зору іміджу країни така ініціатива, за лічені дні після зустрічі двох лідерів, виглядає як свідома і недалекоглядна політична диверсія», – вважає вона, оскільки президенти України і США це не обговорювали. Свою думку висловили і в Офісі президента. Михайло Полодяк сказав, що ідея отримання такого статусу застаріла, адже Україна давно претендує на повноправне членство.
Союзник США поза НАТО: чи потрібен Україні такий статусЧи потрібен Україні статус основного союзника США поза НАТО і які переваги можна від нього отримати – в матеріалі Владислава Фарапонова.
Після таких заяв Верховна рада, очікувано, провалила голосування за постанову – «за» виступили тільки 24 нардепи.
Практично одностайно було підтримано звернення до світової спільноти у зв'язку з незаконною підготовкою виборів до Держдуми Росії в окупованому Криму і на Донбасі. У зверненні йдеться про те, що Росія перед виборами 19 вересня примусово роздає паспорти в окупованій частині Донецької та Луганської областей. Депутати просять не визнавати легітимність виборів, а також застосувати санкції по відношенню до тих, хто готує вибори на окупованих територіях.
Постанову підтримали 318 парламентаріїв, демонстративно не голосувала фракція «Опозиційна платформа – За життя».
Які важливі законопроєкти Рада схвалила на цьому тижні:
«Про віртуальні активи» (у другому читанні). Закон легалізує ринок віртуальних активів, визначає їх правовий статус і дає юридичний захист користувачам і учасникам ринку. Після набуття законом чинності, іноземні та українські криптобіржі зможуть працювати офіційно, в банках можна буде відкривати рахунки для криптокомпаній. Регулювати ринок буде Міністерство цифрової трансформації.
Закон про індустріальні парки (друге читання). У новому законі визначені об'єкти, які можна розміщувати на території індустріального парку – об'єкти переробної промисловості, науково-технічної діяльності, підприємства сфери інформації та телекомунікацій. Крім того, з бюджету в 2022-2025 роках щорічно виділятимуть мінімум 2 млрд грн на розвиток парків.
Закон про підвищення розміру грошового переказу, який не підпадає під фінансовий моніторинг (друге читання). Якщо раніше фінмоніторинг не поширювався на переказ готівки на суму 4999 грн і менше, то тепер цю суму підвищили до 5 тис. грн – для зручності людей.
Закон щодо забезпечення відкритості інформації про розмір оплати праці в державних компаніях (друге читання). До інформації з обмеженим доступом не входитимуть відомості про розмір зарплати або винагороди керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного або комунального підприємства, в статутному капіталі якого більше 50% акцій прямо або побічно належать державі.
Законопроєкт про застосування до засуджених і осіб, яких тримають під вартою, заходів примусового годування (перше читання). Згідно з ініціативою, до засудженого, який оголосив голодування, можуть застосувати примусове годування на підставі постанови суду, прийнятої за висновком лікаря. У висновку повинно йтися, що є загроза погіршення здоров'я або загроза життю.
Крім того, парламент підтримав звіт тимчасової слідчої комісії з оцінки стану «Укрзалізниці». Результати оцінки невтішні. Наприклад, у звіті комісії йдеться, що основним виробничим показником «Укрзалізниці» є експлуатаційний вантажообіг, він скоротився майже на 12% з 2015 року. У 2020-му і 2021-му падіння показників було особливо різким. Транзитні перевезення вантажів, за даними звіту, скоротилися майже вдвічі в порівнянні з 2015-м роком, але при цьому збільшилися малорентабельні перевезення порожніх вагонів.
ТСК також знайшла низку грубих порушень чинних нормативно-правових актів, які носять масовий характер, істотно обмежують права власників вантажу і генерують корупційні ризики. Матеріали цих розслідувань, в яких фігурує ексголова УЗ Євген Кравцов, рекомендовано передати відповідним слідчим органам.
Меморандум «Слуги народу»: скільки депутатів порушили «заповіді» партії163 нардепа від «Слуги народу» порушили пункти меморандуму партії. При цьому ніхто добровільно не склав мандат.
ТСК в звіті розкритикувала роботу правління «Укрзалізниці»: порядок денний засідань формується в «авральному порядку», важливі питання не розглядають. «За наявних умов організації роботи правління втратило ініціативу, борсається в купі рутинних, дріб'язкових питань, і по суті справи, є недієздатним і не здатним до виконання статутних завдань», – йдеться в звіті.
Наглядова рада УЗ теж не виконує свої функції: «Поточний склад наглядової ради – це група високооплачуваних людей, які жодним чином не впливають на стан АТ «УЗ», не контролюють і не регулюють діяльність виконавчого органу, і, при цьому, не відповідають за свою бездіяльність. Головне, що вони роблять – це складають формальні протоколи, наповнені дріб'язковими питаннями».
Година запитань до уряду у п'ятницю пройшла не за планом. На Погоджувальній раді домовлялися, що виступить міністр закордонних справ Дмитро Кулеба і розповість про «Кримську платформу» і візит Зеленського в США. Але на початку засідання опозиційні фракції «збунтувалися» і зажадали зайнятися більш близькими до людей проблемам. В результаті Кулебі дісталося зовсім небагато часу, а потім прем'єр-міністр Денис Шмигаль звітував про підготовку до опалювального сезону і ситуації з коронавірусом.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»