Володимир Зеленський любить давати масштабні обіцянки, реалізація яких може відчутно вдарити по державному бюджету. Відкрити аеропорти в кожній області, побудувати десятки стадіонів, створити медмістечка та мультилікарні, відремонтувати тисячі кілометрів доріг – все це вимагає мільярдних вливань. У Верховній раді днями з'явився проєкт держбюджету на 2022 рік, «Слово і діло» проаналізувало, чи передбачили в ньому гроші на обіцянки президента.
Будівництво спортивної інфраструктури
Найдорожчими, безумовно, є інфраструктурні обіцянки президента. Реалізація частини з них повинна фінансуватися з Державного фонду регіонального розвитку, на який в проєкті бюджету-2022 передбачили 11,2 млрд грн – це в 2,5 рази більше, ніж в бюджеті на цей рік. Але, як писав нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк, між першим і другим читанням частину грошей з нього перекинуть на інші цілі.
Отже, Володимир Зеленський понад рік тому обіцяв побудувати в Україні 25 спортивних комплексів. Нещодавно зайшла мова про те, що добре б провести в країні Олімпійські ігри. «У нас їх ніколи не було. Я не впевнений, що це станеться в наш час, але ми точно все побудуємо, щоб наступним поколінням було легше», – сказав Зеленський.
Кошти на обидві мети можна взяти з ДФРР, а також із субвенції місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури – в проєкті держбюджету на неї заклали 650 млн грн. Підготовка проведення Олімпіади – дуже дороге задоволення. Наприклад, Японія витратила на літні ігри 15,4 млрд доларів, Росія на зимові ігри – 22 млрд доларів, Велика Британія – 15 млрд.
Зрозуміло, що протягом наступного року всю інфраструктуру не зроблять, але доведеться жорстко розставляти пріоритети, враховуючи обсяг коштів. Плюс у Зеленського ще є обіцянка забезпечувати будівництво спортивних об'єктів по всій країні, і на неї теж потрібні гроші.
Аеропорти, дороги і «Велика реставрація»
В Україні стартує проєкт «Велика реставрація»: Зеленський обіцяв до 2024 року відреставрувати близько 150 об'єктів історичної та культурної спадщини (які об'єкти увійшли в програму можна подивитися тут).
На збереження історико-культурної та архітектурної спадщини в проєкті бюджету передбачено 597,7 млн грн – трохи більше, ніж на поточний рік. Крім того, значно урізали субвенцію місцевим бюджетам на реалізацію проєктів ремонтно-реставраційних робіт об'єктів культурної спадщини – до 100 млн (на цей рік закладено мільярд).
Але, з огляду на, що ця програма розрекламована, як і «Велике будівництво», кошти під неї виділять.
До грудня 2022 року президент обіцяв добудувати другу чергу музею «Меморіал жертв голодоморів». На наступний рік в проєкті бюджету передбачено 350,4 млн грн на фонд розвитку установ загальнодержавного значення. На цей рік коштів було практично вдвічі більше.
Зеленський обіцяв побудувати в Україні 15 аеропортів. Окремо у нього є обіцянки оновити аеропорти в Маріуполі та Ужгороді, забезпечити будівництво нового аеропорту в Закарпатській області, передбачити державне фінансування для реконструкції аеропорту «Суми» і відремонтувати аеропорт Полтави. І в цей час в проєкті бюджету-2022 є всього лише 400 млн на фінансування заходів з розвитку аеропортної інфраструктури. На цей рік було передбачено мільярд і окремо ще 1,4 млрд на аеропорт в Дніпрі.
На дороги в держбюджеті грошей не шкодують. До кінця каденції Володимир Зеленський обіцяв «з'єднати» всі міста України відремонтованими дорогами. Також він обіцяв відремонтувати більше 24 тисяч кілометрів доріг.
У свіжому проєкті держбюджету закладено 39,6 млрд грн на розвиток мережі і утримання доріг загального користування державного значення; 15,8 млрд – на виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг; 23,1 млрд субвенції місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання доріг. Це більше, ніж було закладено на поточний рік.
У президента ще є декілька обіцянок щодо контрольно-пропускних пунктів на кордоні. Зеленський обіцяв добудувати КПП на кордоні з європейськими сусідами, вкладати гроші у відкриття додаткових пунктів на кордоні зі Словаччиною та відкрити ще два КПП на кордоні з Угорщиною.
Кабмін вже затвердив план заходів з облаштування пріоритетних пунктів пропуску на 2021-2023 роки – на нього необхідно майже 9,9 млрд грн. У проєкті бюджету-2022 на реалізацію проєкту з облаштування прикордонної інфраструктури, включно з КПП, передбачено всього 70 млн.
З іншого боку, в плані Кабміну йдеться, що джерелами фінансування може бути не тільки держбюджет, але й «інші джерела, не заборонені законодавством». Тобто, наприклад, кредитні кошти від інших держав.
Вакцинація від COVID-19 та інші обіцянки з медицини
Ще до початку кампанії з вакцинації від коронавірусу президент запевнив, що вакцин «всім вистачить». На цей рік на програму вакцинації заклали 2,6 млрд грн, в проєкті держбюджету на 2022-й сума не змінилася.
Глава МОЗ Віктор Ляшко в інтерв'ю «Слово і діло» запевнив, що цих коштів вистачить: «На вакцинацію точно вистачить. Принаймні, у мене є чітке розуміння, як і що: є домовленості з виробником про можливість продовження контракту з абсолютно хорошими цінами, є бюджетні кошти, тобто кошти міжнародних фінансових організацій, які ми ретроспективно використовуємо для фінансування закупівлі вакцин ... За це не потрібно переживати. Головне, щоб вакцинувалися».
У Зеленського є кілька масштабних обіцянок щодо будівництва медичних об'єктів. Він обіцяв створити в кожній області «лікарні нового формату, які будуть відповідати найкращим світовим стандартам». Крім того, обіцяв побудувати в регіонах 5-6 мультилікарень і 5 медичних містечок.
Крім коштів ДФРР, в проєкті бюджету закладена невелика субвенція місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров'я – 240,7 млн грн. Очевидно, що для будівництва мультилікарень цього замало.
Також президент обіцяв передбачити на програму трансплантації 3-4 млрд грн: «Давайте зробимо цю програму трансплантації. Це 3-4 млрд грн, ми зробимо все, щоб знайти ці кошти. Якщо це можна зробити за два роки, давайте зробимо». У проєкті бюджеті на реалізацію пілотного проєкту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації заклали 789,5 млн грн (на цей рік було 501,9 млн). Знову-таки Ляшко в інтерв'ю «Слово і діло» сказав, що і про фінансування трансплантації турбуватися не потрібно.
Нацбезпека та оборона
Володимир Зеленський ще рік тому пообіцяв не скорочувати витрати на Міністерство оборони. На цей рік в бюджеті на відомство передбачили 117,6 млрд грн, в проєкті на 2022 рік – 130,9 млрд грн. Тобто поки президент обіцянку виконує. Зазначимо, що це рекордний військовий бюджет, хоча Міноборони просило більше.
Теж торік Зеленський пообіцяв забезпечити збільшення обсягів постачань зброї і техніки до Збройних сил України, а також оснастити ВМС ракетною зброєю. Однак порівняно з цим роком фінансування програм в держбюджеті майже не змінилося. На розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і техніки в проєкті бюджету передбачили 28,4 млрд грн (на цей рік – 22,7 млрд), на виконання цільових програм реформування і розвитку оборонно-промислового комплексу – 2,5 млрд грн (як і на цей рік).
Ще в передвиборчій програмі Зеленський обіцяв, що зарплата військових буде на рівні стандартів НАТО, а армія стане престижною службою. Передбачувані витрати на оплату праці в фонді Міноборони в проєкті бюджеті-2022 не сильно зросли – 60,6 млрд грн проти 51,5 млрд на цей рік. Витрати на оплату праці в спеціальному фонді заклали на рівні 262,4 млн грн, на цей рік було 215,5 млн. Витрати на будівництво житла для військових практично не змінилися. Раніше «Слово і діло» вже писало про труднощі з виконанням обіцянки щодо зарплати.
Президент хоче також розвивати космічну галузь: обіцяв, що Україна будуватиме і запускатиме супутники, а також обіцяв забезпечувати будівництво ракет. На кошти, передбачені в держбюджеті-2022, це буде складно зробити: 95 млн грн на виконання робіт за цільовими програмами і держзамовленням у космічній галузі, 458,1 млн – на управління та випробування космічних засобів.
Вибори, КПВВ на Донбасі і відновлення контролю над кордоном
У квітні минулого року Володимир Зеленський обіцяв забезпечити проведення виборів на тимчасово окупованих територіях Донбасу. У проєкті бюджету на вибори народних депутатів заклали 34,6 млн грн, субвенція місцевим бюджетам на проведення місцевих виборів – 25,9 млн. Але, зазначимо, вибори в ОРДЛО пройдуть тільки після відновлення Україною контролю над кордоном.
Однак у проєкті бюджету не передбачено програму заходів щодо інженерно-технічного облаштування кордону.
У процесі виконання обіцянка Зеленського відкрити хаби або КПВВ на лінії розмежування на Донбасі. На наступний рік коштів на забезпечення належних умов в'їзду і виїзду на тимчасово окуповані території хочуть виділити менше – 192,6 млн проти 267,1 мільйонів на поточний рік.
Все таким же невеликим залишається фінансування заходів в сфері захисту національного інформаційного простору – знову заклали тільки 50 млн грн. І це при тому, що Володимир Зеленський обіцяв вести інформаційну війну для припинення бойових дій на Донбасі.
«Президентський університет», діджиталізація і культура
Навесні Зеленський анонсував створення «президентського університету», в якому готуватимуть фахівців за шести інноваційними напрямками. Відкрити університет планують в 2023 році, а на його створення піде близько 7,2 млрд грн – разом з підготовкою та проєктно-кошторисною документацією. По факту в проєкті держбюджету на нього заклали катастрофічно мало – 100 млн грн.
Але, як казав в інтерв'ю «Слово і діло» Сергій Шкарлет, фінансувати будівництво можуть й інвестори: «Нехай нікого не лякає 7,2 мільярда гривень. Це 7,2 мільярда на два роки, з обладнанням. Але при цьому, вже сьогодні розглядається цілий перелік інвесторів з різних країн, у тому числі і з США. Потенційні інвестори вже зверталися, щоб брати участь у співфінансуванні».
Фінансування електронного уряду залишилося на колишньому рівні – 317,8 млн грн. Трохи більше коштів хочуть виділити на національну програму інформатизації – 717,7 млн (на цей рік було 302 млн). Це важливо, оскільки президент обіцяв, що для отримання державних послуг не потрібні будуть жодні «папірці».
На світанку своєї президентської каденції Зеленський пообіцяв зробити все, щоб Україна стала потужною кінематографічною державою. У проєкті бюджету-2022 на грант президента молодим діячам мистецтва для створення проєктів у сфері кінематографії знову передбачили 4,1 млн грн. Трохи підвищили державну підтримку кіно – до 671,1 млн грн.
Що стосується спорту: президент обіцяв не допустити скасування держпідтримки паралімпійців. На підготовку і участь команд в Паралімпійських і Дефлімпійських іграх передбачили 1,4 млрд грн (на цей рік було 1,7 млрд).
Зарплати, субсидії та інші обіцянки
У програмі президента були досить неконкретні обіцянки зробити професії вчителя і лікаря престижними і високооплачуваними. На освіту в наступному році хочуть виділити 186 млрд грн, зокрема, передбачено підвищення зарплат вчителям.
І планується, що в 2022 році зарплати лікарів зростуть в 1,6 раза. Зеленський підписував указ про встановлення мінімальної зарплати для лікарів на рівні 20 тисяч гривень, для середнього медичного персоналу – 13 тисяч. У проєкт бюджету це закладено.
Також Зеленський обіцяв монетизувати пільги і субсидії. На виплату пільг і житлових субсидій громадянам у проєкт бюджету заклали 38,3 млрд грн. На 2021 рік у бюджеті на пільги і субсидії було 35,2 млрд і цієї суми не вистачило – уряд найближчим часом буде просити у Ради додатково 12 млрд. Таким чином, в поточному році на субсидії піде 47,2 млрд.
Не знайшли в проєкті бюджету коштів на програму капітального ремонту студентських гуртожитків, яку обіцяв президент. Концепція програми є, її планують реалізувати до 2026 року. При цьому постанові йдеться, що Міністерство фінансів повинно передбачити кошти в державному бюджеті, виходячи з його можливостей. Очевидно, у 2022-му такої можливості не буде.
Знову не передбачено фінансування референдуму про вступ України в НАТО. Провести його Зеленський обіцяв у передвиборчій програмі, нещодавно віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина підтвердила, що такий референдум справді потрібен, але про нього не йтиметься, поки Альянс не заявить про готовність бачити Україну серед своїх членів.
Нагадаємо, «Слово і діло» проаналізувало, як відрізняються основні показники проєкту держбюджету-2022 від поточного бюджету.
Також ми писали, які витрати заплановані в держбюджеті на 2022 рік.
Віктор Гаврилюк, Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»