Про перехід України на наступний рівень епідемічної небезпеки. Про те, з яких питань депутати обіцяли створити ТСК та що із того вийшло. Про лідерів з виконання і невиконання обіцянок серед позафракційних депутатів. Та про те, скільки українці заборгували за житлово-комунальні послуги. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Перехід України у жовту зону карантину
З 23 вересня на всій території України буде встановлено «жовтий» рівень епідемічної небезпеки. Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. За жовтої зони школи, дитсадки та виші працюватимуть лише за умови того, що 80% персоналу цих закладів буде вакциновано принаймні однією дозою. Забороненими є масові заходи за участю більше однієї людини на 4 кв. метри площі території або з наповненістю приміщень понад дві третини місць в кожному окремому залі. Кінотеатри та інші заклади культури працюватимуть із заповненістю залів менш як дві третини місць або 50% місць в кожному окремому залі, а спортивні зали та фітнес-центри працюватимуть при обмеженні кількості відвідувачів з розрахунку одна людина на 10 кв. метрів площі.
Та цього разу, обмеження не діятимуть, якщо 80% учасників, організаторів заходів або працівників закладів матимуть принаймні одне щеплення від COVID або негативний ПЛР або експрес-тест (діє 72 години). Підтвердити вакцинацію можна буде за допомогою COVID-сертифіката.
Напередодні, нагадаємо, уряд продовжив адаптивний карантин в Україні до 31 грудня 2021 року. За новими нормами МОЗ - вакциновані українці матимуть привілеї навіть за «жовтого» та «червоного» рівнів епіднебезпеки.
Вагнергейт та інші розслідування: яка доля ТСК з цих приводів
У Білорусі 29 липня 2020-го були затримані 32 особи з приватної військової компанії Вагнера. Україна просила екстрадувати тих з них, хто воював на Донбасі, але влада Білорусі передала всіх бойовиків Росії. Пізніше стало відомо, що операцію із затримання «вагнерівців» готували українські спецслужби, але через витік інформації вона провалилася. З осені у Верховній раді вимагали створити тимчасову слідчу комісію з цього приводу. У травні депутати проголосували за ТСК, яка займається, зокрема і цим питанням, а також іншими можливими протиправними діями, які загрожували нацбезпеці.
Позафракційний нардеп Андрій Деркач у жовтні 2019 року обіцяв зареєструвати в Раді постанови про створення ТСК з розслідування фактів міжнародної корупції посадових осіб, а також ТСК щодо втручання у виборчий процес США. Першу обіцянку він виконав: наприкінці місяця вніс постанову для розслідування фактів міжнародної корупції за участю вищих посадових осіб держави, пов'язаних з діяльністю НБУ і Мінфіну. А ось про розслідування втручання в американські вибори депутат забув.
Вадим Івченко не виконав обіцянку про те, що «Батьківщина» зареєструє постанову про створення ТСК із боротьби з рейдерством. Він говорив про це в квітні, але за кілька місяців від фракції не було такої ініціативи. Аналогічну обіцянку давала і провалила Юлія Тимошенко.
Співголова фракції «Європейська солідарність» Артур Герасимов в червні минулого року обіцяв ініціювати створення ТСК щодо нераціонального використання коштів, виділених для боротьби з COVID-19. Майже за пів року ні від Герасимова, ні від його колег відповідної постанови не було.
Давид Арахамія обіцяв 22 травня цього року зареєструвати ТСК щодо діяльності Київської міськадміністрації. Йшлося саме про оцінку КМДА нерухомості під час здачі об'єкта в експлуатацію. Але ні 22 травня, ні в інший день «слуга народу» постанову не вносив.
Про те, з яких питань народні депутати обіцяли створити тимчасові слідчі комісії та що з цього вийшло - дізнавайтеся з нашого спеціального матеріалу на сайті та в телеграм-каналі.
Хто з нардепів виконав найбільше обіцянок
У Верховній раді IX скликання всього 20 позафракційних нардепів. За даними «Слово і діло», загалом на всіх вони дали 1 тисячу 82 обіцянки: виконали – 162, не виконали – 139, в процесі реалізації залишається 781 зобов'язання. Таким чином, середній рівень виконання обіцянок серед позафракційних становить 9,6%.
До трійки лідерів позафракційних депутатів, які виконали найбільше обіцянок, входять спікер Ради Дмитро Разумков, віцеспікер Руслан Стефанчук і, неочікувано, колишній «слуга народу» Олександр Дубінський (він же, до речі, є лідером серед позафракційних народних депутатів з найбільшою кількістю провалених обіцянок).
Дмитро Разумков виконав 38 обіцянок (26%), провалив – 11, в процесі реалізації – 100. Серед виконаних обіцянок є ті, які були у передвиборчої програми партії «Слуга народу», за списком якої Разумков зайшов в парламент, так і його особисті. Наприклад, він виконав обіцянку ввести систему персонального голосування в Раді, подати правки до законопроєкту про олігархів, внести зміни в регламент для протидії «законодавчого спаму», підтримати призначення Дениса Монастирського на пост глави МВС.
Заступник спікера Руслан Стефанчук виконав 28 обіцянок (24%), не виконав – 6, в процесі залишається 85. Так, віцеспікер виконав обіцянку заборонити кнопкодавство, затвердити план законопроєктних робіт Ради, зареєструвати законопроєкт про правотворчу діяльність.
Позафракційний нардеп, колишній член фракції «Слуга народу» Олександр Дубінський виконав 38 публічних зобов'язань різного ступеня значимості (22%), провалив – 53, 85 залишається в процесі реалізації. Депутат виконав обіцянки не голосувати за відставку Арсена Авакова, не голосувати за законопроєкт про Бюро економічної безпеки, підтримати законопроєкт про референдум, продати свою частку акцій телеканалу 1+1.
Серед провалених обіцянок Дубінського – програмна обіцянка скасувати депутатську недоторканність, не голосувати за відкриття ринку землі, стати мером Києва, зібрати підписи за висловлення недовіри прем'єр-міністру.
Олександр Дубінський є лідером в Раді за кількістю невиконаних обіцянок – 30% зобов'язань він провалив. Його потрапляння одразу в обидва списки передусім свідчить про наявність великої кількості короткострокових обіцянок у народного депутата і його активність у цілому.
Хто ще входить до трійки лідерів з невиконання обіцянок з-поміж позафракційних депутатів та взагалі про те, як позафракційщики дотримуються своїх зобов’язань - про це читайте в нашому аналітичному матеріалі на сайті.
Скільки українці заборгували за комунальні послуги
Наприкінці 2016 року населення України заборгувало за комунальні послуги 23,5 млрд грн: 9,4 млрд – за опалення і гарячу воду, 6,4 млрд – за газ, 3,3 млрд – за електрику, 2,4 млрд – за утримання будинку, 1,5 млрд – за водовідведення, 0,4 млрд – за вивезення побутових відходів.
За рік борг виріс на 37,4% і наприкінці 2017 року становив 32,3 млрд грн. Особливо сильно виріс борг за газ – до 12,4 млрд грн (+93,7%).
До кінця 2018-го борги за комуналку зросли на 72,1%. Станом на кінець 2019 року заборгованість українців за ЖКП склала 63,7 млрд грн (+14,6%), станом на кінець 2020-го – 73,6 млрд (+15,5%).
На 1 серпня цього року найбільші борги накопичилися за газ і гарячу воду - 23,7 млрд грн і майже 20,5 млрд грн відповідно, за електрику українці винні – 7,1 млрд (+34,7%), за водовідведення – 6,5 млрд (+16%), за утримання будинку – 5,5 млрд грн (+9,9%).
Інформацію щодо того, як в останні роки змінювалася заборгованість українців за комуналку - ми зібрали для вас в одній зручній інфографіці на нашому сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»