Від початку російської окупації силовики проводять масові обшуки у представників кримськотатарського народу. За даними Кримськотатарського ресурсного центру, за сім років зафіксували 233 переслідуваних у кримінальних справах, більшість ‒ стосується саме кримських татар. «Слово і діло» пропонує подивитися, скільки за час анексії з'явилося політв’язнів та переслідуваних осіб окупаційною владою Росії у Криму.
За роки окупації влада країни-агресора засудила 40 представників кримськотатарського народу, 19 осіб мають обмеження або випробувальний термін, ще 48 людей нині перебувають у СІЗО.
За даними Кримськотатарського ресурсного центру, із 32 осіб, яких переслідує російська влада, 26 є кримськими татарами.
9 представників кримськотатарського народу були оголошені у розшук. За 7 років кількість загиблих із політичних мотивів сягнула 57 осіб. З них жертвами політичних репресій стали двоє кримських татар, жертвами терору – 8 осіб, жертвами поліцейського свавілля ‒ 6 представників кримськотатарського народу.
Одна з найгучніших справ за період окупації Криму ‒ справа «Хізб ут-Тахрір».
«Хізб ут-Тахрір» – це міжнародна ісламська політична організація. Її представники називаю своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн, водночас не підтримують терористичні методи досягнення мети.
У 2003 році Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір», віднісши її до списку терористичних об’єднань.
Представники організації заявляють, що вони зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому Криму.
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Більшість заарештованих є учасниками правозахисного об'єднання «Кримська солідарність».
Російська влада інкримінує заарештованим організацію діяльності терористичної організації та участь у ній.
Найбільший термін – 19 років – отримали Марлен (Сулейман) Асанов, якого заарештували у 2017 році та Муслім Алієв, затриманий на початку 2016 року.
Енвер Бекіров, Мемет Белялов та Енвер Омеров отримали по 18 років позбавлення волі. Решті фігурантів сфабрикованої кримінальної справи дали від 8 років до 17 років.
Нагадаємо, нещодавно уповноважений ВР з прав людини заявила, що до кримського татарина в російському СІЗО застосували фізичне насильство.
Раніше Людмила Денісова звернулася до ООН через арешт заступника голови Меджлісу Нарімана Джелялова.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»