Комітет Верховної ради з питань правової політики рекомендував парламенту ухвалити президентський законопроєкт щодо скасування адвокатської монополії. Документ передбачає, що в Конституцію внесуть зміни – представляти особу в суді може не тільки адвокат, а будь-який юрист. Що передбачає законопроєкт, дивіться на інфографіці «Слово і діло».
У пояснювальній записці до законопроєкту сказано, що його мета – забезпечити право кожного на отримання професійної юридичної допомоги через скасування адвокатської монополії на надання такої допомоги.
Насамперед, президентський законопроєкт пропонує виключити положення частини 4 статті 131-2 чинної Конституції, згідно з якою лише адвокат здійснює представництво іншої особи в суді.
Також запропоновані зміни скасовують винятки щодо представництва в суді (у трудових спорах, у спорах щодо захисту соціальних прав, у малозначних спорах, стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена).
Водночас документ пропонує запровадити норму, щоб захист особи від кримінального обвинувачення здійснював лише адвокат.
Адвокат Геннадій Дубов у коментарі «Слово і діло» пояснив, якщо адвокатську монополію все-таки скасують, то Україна повернеться до того, що було у 2016 році (коли монополію запровадили).
«Сьогодні у переважно більшій частині випадків представництво у суді може здійснювати лише адвокат. Відповідно, людина складає необхідні іспити та може отримати свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю. Раніше людина просто з юридичною освітою могла отримати відповідні повноваження», – розповів він.
За його словами, плюсами адвокатської монополії є те, що у більшості випадків виключається можливість того, що представництво будуть здійснювати люди, які не володіють необхідним обсягом знань. Це, своєю чергою, може позначатися на якості таких послуг.
«Другий плюс адвокатської монополії – адвокати несуть відповідальність за якість послуг та дисциплінарну відповідальність. Якщо зміни все-таки ухвалять, адвокати будуть обов'язкові лише тоді, коли йтиметься про кримінальні провадження», – зазначив Дубов.
Тобто, у господарських або цивільних процесах будь-хто, хто отримав відповідні повноваження, зможе представляти фізичних та юридичних осіб у судах.
Водночас серед мінусів адвокатської монополії Геннадій Дубов виділив те, що органи державної влади в окремих випадках були змушені також наймати адвокатів, для того, щоб вони представляли інтереси таких органів.
А от адвокат та глава Асоціації представників малого та середнього бізнесу Києва Максим Тютюнников вважає зміни радше негативними. Він пояснив у коментарі, що адвокатська монополія в Україні була запроваджена для того, щоб відповідати загальноприйнятим світовим стандартам захисту прав людини.
«Непрофесійне представництво в суді може призвести до ще більших затягувань судових процесів, оскільки якість послуг не така хороша, також можливе збільшення проценту програшів. Крім цього, адвокати, на відміну від звичайних юристів, складають кваліфікаційні іспити, проходять стажування, зобов'язані підвищувати свій рівень, зберігати адвокатську таємницю, і притягуються до дисциплінарної відповідальності, що не менш важливо», – наголосив адвокат.
Кілька норм залишаються без змін, зокрема щодо незалежності адвокатури. Тобто гарантується свобода процесуальних дій адвоката під час провадження конкретної справи в межах закону.
Також не скасовується норма, що законом визначаються засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності.
Нагадаємо, раніше ми писали, які зміни до Конституції пропонують внести президент і депутати.
Які зміни обіцяють підтримати нардепи, а за що голосувати не готові, можна подивитися у нашому матеріалі.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»