Після нещодавньої перемоги Ігоря Терехова у Харкові організація «Опора» безуспішно намагалася через суд домогтися перерахунку голосів на деяких дільницях – представники заявили про можливі фальсифікації. Категорично не згоден з результатами і кандидат Михайло Добкін, який програв, але суд вже відхилив його скарги. «Слово і діло» пропонує подивитися, результати яких виборів заперечували в суді і чим це закінчилося.
У листопаді 2004 року в Україні відбулися президентські вибори, переможцем яких Центральна виборча комісія оголосила Віктора Януковича. Результат у суді оскаржив його опонент Віктор Ющенко.
Верховний суд розглядав позов близько тижня і вирішив скасувати ухвалу ЦВК про результати виборів і зобов'язав призначити перевибори. На них переміг уже Ющенко. Перемогу Ющенка теж намагалися оскаржити у суді, але безрезультатно.
У лютому 2010 року Янукович все ж таки прийшов до влади. Юлія Тимошенко через суд намагалася визнати нечинним рішення ЦВК про перемогу на виборах, але потім відкликала свою заяву.
Набагато частіше у суді оскаржують результати виборів до Верховної ради за мажоритаркою. Наприклад, у липні 2019 року через суд намагалися скасувати перемогу Михайла Бондаря на окрузі №119 у Львівській області. Суд зобов'язав перерахувати голоси, але за результатами перерахунку фальсифікацій не виявили.
Не так пощастило Сергію Коровченку, який проходив у Раду за округом №210 у Чернігівській області. Чернігівський окружний адміністративний суд зобов'язав перерахувати голоси і після переможцем став уже Борис Приходько.
Також у серпні 2019 року Верховний суд скасував перемогу Сергія Рудика в окрузі №198 у Черкаській області. Після двомісячної судової тяганини Рудику вдалося відстояти свій мандат у Вищому касаційному адмінсуді.
Цього року через суд намагалися скасувати перемогу Василя Вірастюка на проміжних виборах до парламенту на Івано-Франківщині.
Рік тому Другий апеляційний адмінсуд скасував результати виборів депутатів до Полтавської міськради. Спочатку «Довіра» здобула 16 місць, «Слуга народу» – 14, «За майбутнє» – 13, «Батьківщина» – 12, ОПЗЖ – 11, «Європейська солідарність» – 9, «Рідне місто» – 9.
Але після перерахунку голосів усе перегралося: «За майбутнє» – 10, «Слуга народу» – 9, «Європейська солідарність» та «Рідне місто» – по 6, ОПЗЖ – 4, партія Капліна – 4, «Свобода» – 3.
Нагадаємо, на інфографіці можна подивитися, як 31 жовтня відбулися вибори мера Харкова та проміжні вибори до парламенту.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»