У Вашингтоні вивчають можливість передати Україні додаткове озброєння. Крім того, США можуть направити в нашу країну своїх військових радників, а також активізувати переговори щодо накладення на Росію додаткових санкцій. Всі ці заходи можуть бути здійснені у відповідь на численні повідомлення про те, що Росія збирає війська на кордоні, загрожуючи нам вторгненням. Інформація про інтервенцію, що готується, втім, викликає деякі запитання.
До нового пакету допомоги для України можуть увійти протитанкові ракетні комплекси Javelin, міномети, ПЗРК Stinger, а також раніше придбані для армії Афганістану гелікоптери Мі-17. Крім цього, США можуть направити до нашої країни військових радників. Ці заходи Вашингтон готовий вжити у відповідь численні повідомлення про підготовку широкомасштабного російського вторгнення до нашої країни.
Про військову загрозу, що нависла над Україною, повідомив, серед іншого, керівник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони Кирило Буданов в інтерв'ю виданню Military Times. За його словами, Росія планує значно масштабніший напад на Україну, ніж усі операції з 2014 року. Атака, ймовірно, включатиме авіаудари, артилерійські та танкові атаки, висадки десантів в Одесі та Маріуполі і, можливо, вторгнення з боку Білорусі.
Для цього вже накопичено 40 батальйонних тактичних груп (БТГр), 1 200 танків, 2 900 бойових броньованих машин, 1 600 артилерійських установок, 28 оперативно-тактичних комплексів (ОТРК), 330 літаків, 240 вертольотів, 75 кораблів та 6 підводних кораблів. На думку Буданова, напад може розпочатися в січні-лютому 2022 року. Атаці передуватиме серія психологічних операцій, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні, розпалити протести та мітинги, спрямовані на дискредитацію влади.
Загроза вторгнення Росії в Україну: що кажуть дані розвідкиРосія може готувати напад на Україну на початку 2022 року, вважає розвідка. Скільки на нашому кордоні російських військ та техніки – на інфографіці.
Олії у вогонь підлило повідомлення Bloomberg, оприлюднене 22 листопада, з посиланням на дані розвідки США. Ці дані нібито показують збільшення біля кордону кількості російської артилерії та військових приблизно до 100 тисяч для швидкого прориву в Україну з кількох місць, включаючи Білорусь та окупований Крим. Готується також атака з повітря.
Крім того, Москва, не оголошуючи цього публічно, закликала десятки тисяч резервістів «у безпрецедентних для пострадянських часів масштабах для утримання позицій після їхнього прориву». Іншими словами, якщо вірити Bloomberg, готується не просто військова операція, а й окупація частини нашої країни. При цьому в повідомленні міститься застереження про те, що російська влада усвідомлює, що будь-яка спроба окупації України зіткнеться з «громадським опором», тому остаточного рішення про початок вторгнення ще не прийнято.
Повідомлення про атаку на нашу країну, що готується, надто серйозні. Тим не менш, вони викликають цілу низку запитань. По-перше, теза про безпрецедентну мобілізацію резерву в Росії. Такі масштабні за останні 30 років (з часу розпаду СРСР) мобілізаційні заходи не могли залишитися непоміченими, навіть якщо вони мали прихований характер. У нашу цифрову епоху хоч якась інформація про мобілізацію обов'язково мала спливти в соцмережах, у телеграмі, на різних форумах. Підготовка до широкомасштабної війни викликала б хоч якусь реакцію громадськості – від патріотичного піднесення до засудження. Наприклад, у 2014 році, коли РФ щосили намагалася не афішувати свою участь у війні на Донбасі, все одно в мережі з'являлися матеріали, що підтверджують цю участь. Наприклад, обстріл української території «Градами» із району російського населеного пункту Гукове. У нашому випадку росіяни, зважаючи на все, практично не помічають підготовку до великої війни. Принаймні на російських ЗМІ, а також на різних пабліках інформації про це вкрай мало. Громадяни РФ, скоріше, більше переймаються ситуацією, пов'язаною з епідемією COVID-19.
По-друге, досить спірною є теза про підготовку окупації нашої країни. Масштабна військова операція, пов'язана із застосуванням авіації, артилерії та бронетехніки, неминуче спричинить руйнування. Їх доведеться відновлювати, якщо Росія має намір затриматися тут. Усе це бюджетні асигнування, значно значніші, ніж суми, які Кремль виділяє на утримання окупованої частини Донбасу та Криму. Безперечно, їх доведеться планувати в умовах додаткових санкцій, які будуть запроваджені за розширення вторгнення проти України. Додамо сюди необхідність придушення народного опору та забезпечення хоч би мінімальних умов життя для десятків мільйонів цивільного населення. Все це ляже непомірним вантажем на російський бюджет і може підірвати економіку РФ. Саме тому варіант окупації України кремлівською верхівкою досі не розглядався. Після провалу проєкту «Новоросія», у Кремлі завжди розраховували максимум на бліцкриг, локальну, але відчутну військову поразку, яка могла б змусити Україну виконати умови переможця.
Нарешті, по-третє, якщо вірити даним Кирила Буданова, то концентрація російських військ біля кордонів з Україною не збільшується, що могло б свідчити про загрозу, що зростає, а навпаки зменшується. Разом з інтерв'ю Military Times, в інтернеті було опубліковано складену ГУР карту оперативної ситуації навколо України, із зазначенням напрямків можливих ударів. Карта має таблицю, в якій зазначено порівняльну кількість російських військ станом на кінець квітня і на кінець листопада 2021 року.
Нагадаємо, що у квітні Росія активно перекидала війська до кордонів України, накопичивши, за даними ГУР, 53 БТГр, 105 тис. військовослужбовців, 1300 танків, 3400 ББМ, 1800 одиниць артилерії, 34 ОТРК та 91 корабель. Тобто у квітні концентрація військ біля наших кордонів була значно вищою. Звичайно, можна припустити, що Росія продовжить нарощувати своє угруповання, щоб досягти пікових показників якраз до січня-лютого. Але де тоді численні кадри з ешелонами військової техніки, які ми бачили у великій кількості навесні? Повторимося, в сучасних умовах масштабну концентрацію військ неможливо провести абсолютно потай.
Наведені вище факти є спробою поставити під сумнів дані про можливе вторгнення. Безумовно, до них необхідно ставитись дуже серйозно, бо війська біля наших кордонів у будь-якому разі є. Але ми не повинні впадати в паніку і втрачати здатність до критичного мислення.
Денис Попович, спеціально для «Слово і діло»
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»