Про заяву Білого дому за результатами переговорів Байдена з Путіним. Про те, що важливого для України передбачає і не передбачає проєкт оборонного бюджету США на 2022 рік. Про те, як змінювався рівень тіньової економіки в Україні протягом останніх років. Та про середні швидкості курсування залізничних експресів у деяких європейських країнах. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Переговори Байдена та Путіна: підсумки
У Білому домі оприлюднили заяву за підсумками переговорів президентів РФ та США. Відомо, що Байден під час розмови з Путіним заявив, що США та союзники відповідатимуть жорсткими економічними заходами у разі військової ескалації щодо України.
«Президент Джозеф Байден провів захищений відеодзвінок із президентом Росії Володимиром Путіним, щоб обговорити низку питань американо-російського порядку денного. Президент Байден висловив глибоке занепокоєння США та наших європейських союзників з приводу ескалації Росією сил навколо України і ясно дав зрозуміти, що США та наші союзники відповідатимуть рішучими економічними та іншими заходами у разі військової ескалації. Президент Байден підтвердив свою підтримку суверенітету та територіальної цілісності України та закликав до деескалації та повернення до дипломатії» — зазначається у заяві Білого дому.
У Білому домі зазначили, що, окрім України, президенти також обговорили діалог між США та Росією щодо стратегічної стабільності, проблему хакерських атак та програм-вимагачів, а також спільну роботу над регіональними проблемами, зокрема щодо Ірану.
Напередодні цих переговорів президент України Володимир Зеленський говорив із держсекретарем США Ентоні Блінкеном – щоб скоординувати позиції з ключових питань. Зеленський зокрема розповів Блінкену про ситуацію на українсько-російському кордоні.
Нагадаємо, цього року Путін та Байден вже тричі говорили телефоном. А 16 червня вони провели двосторонню зустріч у Женеві. В результаті лідери США та Росії ухвалили спільну заяву щодо стратегічної стабільності.
Оборонний бюджет-2022 в США: що він означає для України
Одразу після переговорів президентів, комітет Палати представників США затвердив проєкт оборонного бюджету-2022 – документ включає 300 млн доларів військової допомоги Україні. Про це йдеться у тексті законопроєкту, оприлюдненому на офіційному сайті відомства.
Документ передбачає продовження військової допомоги Україні у 2022 році. Проєкт передбачає виділення на ці цілі 300 млн доларів. Кошти підуть на підтримку ЗСУ.
Крім того, законопроєкт передбачає виділення 4 млрд доларів на Європейську ініціативу зі стримування Росії - цю статтю збільшили майже на 570 млн доларів.
При цьому з оборонного бюджету Сполучених Штатів на 2022 рік після розмови Байдена з Путіним зникли відразу два пункти про санкції - пункт про обмеження проти російського проєкту «Північний потік-2» і пункт про санкції проти російського державного боргу. Про це свідчить звіт профільного комітету Палати представників США.
Зміни до бюджету, які усувають обидва зазначених вище пункти, схвалені цим самим комітетом, і вже оприлюднені у звіті. Щоправда, у звіті не говориться нічого про причини, з яких пункти про санкції проти Росії зникли з бюджету.
Раніше повідомлялося, що США готові забезпечити Україну всім необхідним для того, щоб вона могла захищати свою територію.
Рівень тіньової економіки
В Україні залишається незмінним рівень тіньової економіки: у січні-червні 2021-го, як і в аналогічному періоді минулого року, він становив 31% від обсягу офіційного валового внутрішнього продукту. У Мінекономіки вважають, що ця стабільність свідчить про те, що суб'єкти господарювання пристосувалися до роботи в умовах обмежень та виробили нові канали тіньової діяльності.
Рівень тіньової економіки 2010 року становив 36% від обсягу офіційного ВВП. У 2011 році він знизився до 30% і на такому рівні протримався у 2012-2013 роках.
У 2014 році рівень тінізації економіки зріс до 36%, у 2015-му він становив 35%, у 2016-му – 33%, у 2017-му – 32%, у 2018-му – 29%, у 2019-му – 30%.
У першому півріччі минулого року та у січні-червні 2021-го - рівень тіньової економіки становив 31%.
У Міністерстві економіки зазначили, що майже всі види економічної діяльності виявили тенденцію до зниження рівня тінізації. Найсуттєвішим зменшення частки тіньового сектору було у сфері операції з нерухомістю – з 46% до 36% ВВП. У переробній промисловості рівень «тіні» знизився з 34% до 26%, у видобувній – з 43% до 34%.
Рівень тіньової економіки також знизився у сфері транспорту та логістики – з 52% до 45%, у сфері оптової та роздрібної торгівлі – з 26% до 20%, сільського, лісового та рибного господарства – з 24% до 20%.
У двох видах економічної діяльності рівень «тіні» все ж таки виріс: фінанси та страхування – з 29% до 32%, та будівництво – з 25% до 26%.
Докладніше про те, як змінювався рівень тіньової економіки в країні - дізнавайтеся з нашого аналітичного матеріалу з інфографікою на сайті та в телеграм-каналі.
Нагадаємо, раніше Верховна рада підтримала бюджетну декларацію на 2022-2024 роки. «Слово і діло» розбиралося із тим, якими можуть бути основні економічні показники у найближчі три роки.
Як ходять потяги у Європі
У Китаї влітку представили високошвидкісний потяг, який може рухатися зі швидкістю у 600 кілометрів за годину. Водночас у Європі середня швидкість поїздів втричі нижча, а в Україні – й в усі шість разів.
Приміром, поїзд «Інтерсіті+» з Києва до Львова доїжджає за п'ять годин, його середня швидкість становить 112 кілометрів за годину.
Середня швидкість «Інтерсіті», що їде з Києва до Харкова, становить близько 101 кілометра за годину.
«Подільський експрес», який курсує зі столиці до Кам'янця-Подільського 480 кілометрів шляху долає за вісім годин. Таким чином, його середня швидкість – 59 кілометрів за годину.
У Франції експрес із Парижа до Бордо доїжджає лише за дві години – його середня швидкість 243 кілометри за годину. Поїзди із Парижа до Марселя та Ліона також курсують на швидкості в понад 200.
Потяг, що слідує з Мадрида до Барселони (Іспанія), долає відстань у 504 кілометри за дві з половиною години.
У Великій Британії середня швидкість поїздів з Лондона до Манчестера та Единбурга становить близько 120 кілометрів за годину.
У Німеччині з Берліна до Гамбурга можна доїхати менш як за дві години, середня швидкість руху поїзда на цій лінії становить 148 кілометрів за годину.
В Італії середня швидкість поїздів з Риму до Неаполя та Мілана становить 160-167 кілометрів за годину.
Про те, з якою швидкістю їздять залізничні експреси в Україні та в інших європейських країнах - дізнавайтеся з нашого спеціального матеріалу з інфографікою на порталі.
Нагадаємо, у січні в «Укрзалізниці» повідомляли, що шукають інвесторів для реалізації проєкту залізничного сполучення столиці із найбільшими містами України на швидкості до 350 км/год.
Раніше «Слово і діло» писало про обіцянки влади щодо реформування «Укрзалізниці», а також про те, що вдалося і не вдалося зробити у цій сфері попередникам.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»