Усередині політичної партії «Голос» ще навесні стався розкол через голосування за законопроєкт №5133, а також питання, пов'язані з видатками. Восени частина депутатів із фракції створила об'єднання «Справедливість»: вони попросили більше не асоціювати їх із «Голосом», але водночас вимагали зняття Ярослава Железняка з посади голови фракції. І, схоже, сьогодні їм це вдалося. Під час позачергового засідання Олександр Корнієнко зачитав заяву про те, що головою фракції нині є Олександра Устінова. Ситуація в «Голосі» тепер стала ще заплутанішою, «Слово і діло» спробувало в ній розібратися.
Конфлікт через законопроєкт і вимоги до керівництва: що сталося у «Голосі» навесні
Про те, що у «Голосі» відбуваються якісь незрозумілі процеси, стало відомо наприкінці березня. Народний депутат Ярослав Юрчишин заявив, що йому та ще деяким нардепам винесли попередження про виключення з фракції.
Причиною стало голосування за законопроєкт про порядок призначення на посади та звільнення з посад директорів НАБУ та ДБР. Декілька членів фракції проголосували за направлення законопроєкту до Конституційного суду: Юрчишин пояснив, що він особисто ініціативу не підтримує, але хоче, щоб її розглянув КСУ.
«Минулого тижня політрада партії обговорювала питання підтримки деякими членами фракції у Верховній раді провладного законопроєкту №5133, який обмежує суб'єктність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Державного бюро розслідувань (ДБР) та робить президента фактично господарем цих відомств. Цей законопроєкт направлений до Конституційного суду разом із «Слугами народу», депутатськими групами «За майбутнє» та «Довіра», таким чином запустивши конституційний процес, спрямований на позбавлення НАБУ та ДБР незалежності. Це політична підтримка атаки на антикорупційні органи», – заявили у відповідь пресслужбі партії. У «Голосі» також повідомили, що хочуть розібратися, чому деякі депутати голосували за рішення щодо законопроєкту.
Партія «Голос» залишилася без фінансування: НАЗК виграло касаційну скаргуВерховний суд задовольнив частково касаційну скаргу антикорупційного агентства на рішення про відновлення фінансування партії.
За тиждень конфлікт став ще більш публічним. 30 березня у Верховній раді виступили** 10 депутатів від фракції** – Олександра Устінова, Соломія Бобровська, Ольга Стефанишина, Володимир Цабаль, Юлія Клименко, Андрій Шараськін, Наталія Піпа, Ярослав Юрчишин, Галина Васильченко, Роман Лозинський – які висунули свої вимоги до керівництва «Голосу».
«Кажуть, що ми невдовзі перестанемо бути частиною «Голосу». А нам здається, що «Голос» не є собою. Цінності, які ми декларували під час парламентських виборів, зараз є діаметральними до дій керівництва партії», – наголошувалося в заяві.
Претензії та вимоги були такими:
Ми не поділяємо відмову керівництва від захисту антикорупційних органів та боротьби з корупцією. Зареєстрований керівництвом партії та фракції законопроєкт №5253 – це тиск на НАЗК.
Ми розчаровані відмовою керівництва партії та фракції підписувати постанову про звільнення генпрокурора Ірини Венедіктової.
Ми засуджуємо ведення керівництвом переговорів щодо можливої коаліції зі «Слугами народу».
Засуджуємо і рішення керівництва підтримати меморіальний проєкт Бабиного Яру, який курирують та фінансують російські олігархи.
Ми обурені порушенням керівництва партії принципів внутрішньопартійної демократії та прозорості.
Наразі керівництво партії монополізувало всі ресурси, приймає рішення про їхні витрати та не бажає оприлюднити звіти про витрачені партійні кошти.
Ми вимагаємо проведення з'їзду та нових виборів керівництва партії.
Як на це відреагувала голова партії Кіра Рудик. Те, що відбувається, депутат назвала «невеликими фрагментами діяльності партії». «Те, що зараз відбувається – це проблема зростання. Коли я була головою компанії, я це вже бачила, тому досить спокійно до цього ставлюся. Коли компанія швидко зростає, усередині відбуваються певні потрясіння. А наша партія зростала дуже швидко. До місцевих виборів нас було 20 народних депутатів і партія залежала від них. Після місцевих виборів нас стало плюс 350 депутатів місцевих рад і збільшилася кількість партійців. Коли такі зміни відбуваються, усередині партії також відбувається трансформація. В Україні вона відбулася на початку року, це були перевибори політичної ради, де отримали представництво регіони. Це і є причиною невдоволення окремих людей. Посад, звісно, на всіх не вистачає, але є багато відповідальності та роботи», – сказала Рудик.
Рудик також заявила, що ініціатив щодо заміни керівництва партії не боїться. За її словами, на з’їзді вона отримала майже 90% підтримки.
Літо в «Голосі»: з'їзд партії та перша спроба змінити голову фракції
Буквально на початку літа розпочався новий етап розколу в «Голосі» – про вихід з партії, але не з політики, оголосив Сергій Притула. «2 роки тому 8 червня 2019 року я оголосив про приєднання до команди «Голосу» перед минулими парламентськими виборами. Це було свідоме та зважений рішення. Мені подобалася команда людей, яка зібралася під новим політичним брендом, цінності, навколо яких об'єдналися ці люди, та мета, яку ми спільно поставили перед собою. Не знаю, як склалася б історія партії, якби торік її не залишив засновник. Однак, на сьогодні, 7 червня 2021 року, я оголошую про свій вихід із партії «Голос», – повідомив він.
У відповідь у партії заявили, що «особисті амбіції Притули та бажання отримати керівні посади за всяку ціну взяли гору над спільною метою».
Але одним Притулою «великий відхід» із партії не обмежився. Слідом про бажання вийти заявили десятеро нардепів, які навесні висували вимоги до керівництва партії: Галина Васильченко, Юлія Клименко, Роман Лозинський, Соломія Бобровська, Наталія Піпа. Ольга Стефанишина, Олександра Устінова, Володимир Цабаль, Андрій Шараськін та Ярослав Юрчишин.
У червні у парламенті із фракцією стався черговий скандал. Роман Костенко, Кіра Рудик, Ярослав Железняк, Ярослав Рущишин та Андрій Осадчук проголосували за внесення до порядку денного Ради законопроєктів №5554 та №5554-1, які передбачали відстрочку набуття чинності деяких норм мовного закону.
Пізніше нардепи голоси відкликали: «Це голосування було помилкою, адже законопроєкти з'явилися в останній момент: серед 29 законопроєктів був і суперечливий законопроєкт 5554».
Як виконує обіцянки голова фракції «Голос» ЖелезнякГлава фракції Голос Ярослав Железняк виконав майже третину своїх обіцянок. Докладніше – у матеріалі Слово і діло.
Проте частина фракції висловила недовіру керівництву «Голосу» (і партії, і фракції) та анонсувала створення окремого об'єднання, про яке йтиметься пізніше.
Щоб хоч якось розплутати клубок проблем, що накопичилися, було вирішено влітку провести з'їзд партії. Саме на ньому збиралися поставити фінальну крапку у конфлікті.
Перш ніж пройшов з'їзд партії, відбулася перша спроба змінити керівництво фракції «Голос». 12 липня Ярослав Юрчишин повідомив, що фракція на засіданні проголосувала за звільнення Ярослава Железняка з посади голови фракції, тимчасовим головою призначили Романа Костенка. За таке рішення, за словами Юрчишина, проголосувало 11 народних депутатів.
У відповідь Железняк заявив, що рішення вважається прийнятим за наявності 14 голосів «за». Тож жодних кадрових змін у фракції не відбулося і відбутися не могло.
Наприкінці липня «Голос» таки провів партійний з'їзд. На ньому ухвалили рішення виключити з партії сімох депутатів: Олександру Устінову, Ольгу Стефанишину (вона демонстративно написали заяву про вихід на туалетному папері), Романа Лозинського, Ярослава Юрчишина, Володимира Цабаля, Юлію Клименко, Соломію Бобровську.
За кілька днів партію у повному складі залишив івано-франківський осередок «Голосу». Однією з причин стала «імітація так званого з'їзду партії, який на 85% складався з лояльних до Кіри Рудік людей».
У «Голосі» з'являється об'єднання «Справедливість»
7 вересня частина фракції «Голос» розіслала заяву, в якій йшлося про створення об'єднання «Справедливість». До його складу увійшли: Олександра Устінова, Юлія Клименко, Соломія Бобровська, Галина Васильченко, Роман Лозинський, Наталія Піпа, Ольга Стефанишина, Володимир Цабаль, Андрій Шараськін, Ярослав Юрчишин та Ярослав Рущишин.
«11 народних депутатів (депутатське об'єднання «Справедливість») обрало керівництво, яке представлятиме позицію більшості фракції у Верховній раді. Головою об'єднання обрали Олександру Устінову, заступником Юлію Клименко. Відповідного листа про це було надіслано керівництву Верховної ради, а також керівникам депутатських фракцій та груп», – йдеться у повідомленні.
Депутати також заявили, що «думки, тези та заяви, озвучені «керівництвом» партії та фракції «Голос», не становлять позиції більшості фракції. І попросили не асоціювати їх із партією та фракцією «Голос», але при цьому залишилися у складі останньої.
У відповідь Ярослав Железняк заявив, що депутати «Справедливості» тісно співпрацюють із Банковою, зокрема, «беруть від влади гроші на свої округи» та ходять до Офісу президента на наради.
7 жовтня деякі депутати з об'єднання «Справедливість», на відміну від решти фракції «Голос», підтримали звільнення Дмитра Разумкова з посади спікера у парламенті. Згодом Железняк називав це ще одним доказом їхньої співпраці з Банковою.
22 жовтня «Справедливість» знову спробувала зняти Железняка – відповідного листа зачитав спікер Руслан Стефанчук. Глава фракції знову повторив, що для ухвалення кадрового рішення потрібно 14 голосів, а не 11. А в партії заявили, що лист, зачитаний у залі парламенту «не має жодної юридичної сили, є грубим порушенням законодавства і спрямований виключно на відволікання уваги від ганебних рішень депутатів так званої групи «Справедливість».
Проте за Стефанчука на Погоджувальну раду стала ходити Олександра Устінова – як представник «Справедливості» і як виняток їй давали слово нарівні з лідерами фракцій та груп.
Замість Железняка – Устінова: як відбулася зміна керівництва фракції
Сьогодні у фракції стався «переворот». Під час позачергового засідання перший віцеспікер Олександр Корнієнко зачитав заяву про зміну голови фракції «Голос»: місце Железняка посідає Олександра Устінова, її заступник – Юлія Клименко.
Далі реакція основних учасників події.
«Дякую колегам із фракції за довіру. Роль керівника об'єднання виконувала останні 4 місяці та намагалася виправдати довіру колег. Першою ж моєю пропозицією на посаді керівника фракції буде винесення на обговорення фракції обрання нового керівника та затвердження демократичного становища, яке не дозволить зловживати владою жодному керівнику», – написала Олександра Устінова.
З’ясувалося, які саме партійні витрати не задовольняють частину депутатів «Голосу»Частина депутатів Голосу не задовольняє, що більше половини витрат партії на вибори було витрачено на київський осередок.
Свою версію подій озвучив і Ярослав Железняк. За його словами, за кілька годин до засідання «Справедливість» подала до ОАСК позов про визнання протиправним та нечинним положення про депутатську фракцію. Суд за кілька годин ухвалив позитивне рішення. «Бідний другий ручний віцеспікер Корнієнко так тягнув позачергове засідання, що довелося двічі оголошувати перерву… і потім без наявності будь-яких документів пішов на порушення законів і оголосив про призначення ручних депутатів Єрмака на посаду голови та заступника нашої фракції», – написав Железняк.
Згодом депутат на брифінгу запитав у Руслана Стефанчука, як таке могло статися. Голова парламенту обіцяв розібратися у ситуації.
Ольга Стефанишина у коментарі ЗМІ розповіла, що Устінову обрали головою фракції 11 голосами ще у вересні, але Железняк «зловжив положеннями фракції». Враховуючи рішення суду від 17 грудня про зупинення становища, депутати мають підстави звільнити Железняка, наголосила вона.
У партії «Голос», у свою чергу, заявили про рейдерське захоплення фракції «при прямому втручанні Офісу президента».
«Сьогодні депутати самопроголошеної «Справедливості» звернулися до ОАСК із позовом для анулювання положення про фракцію політичної партії «Голос» і вже за дві години отримали рішення про забезпечення позову, що протиправно призупинило дію положення про фракцію. Сьогодні позачергове засідання ВРУ перетворилося на чистий фарс, коли перший заступник голови Верховної ради навмисно тягнув час для того, щоб забезпечити оголошення злочинного рішення Окружного адміністративного суду Києва та фіктивне рішення щодо зміни керівництва фракції у залі парламенту, яке йому ніяк не могли принести», – йдеться у заяві.
«Всю провину за рейдерське захоплення фракції ми покладаємо на Офіс президента, першого заступника голови Верховної ради та колишніх членів партії, так звану групу «Справедливість», – зазначили у «Голосі».
Ярослав Железняк заявив, що здаватися не має наміру і «притягне всіх свавільників» до відповідальності.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»