Україна вже кілька місяців живе в умовах підвищеної загрози нападу з боку Росії. Незважаючи на те, що в західних ЗМІ буквально щодня називають можливі дати російського вторгнення, влада запевняє, що ситуація під контролем і приводу для паніки немає. Крім того, у Міністерстві оборони кажуть, що наразі немає причин і для введення воєнного стану в країні. «Я впевнений, що для запровадження такого особливого режиму підстав сьогодні немає. Тільки заради того, щоб унормувати медійний простір, у жодному разі робитися це не може. Ми живемо в демократичній країні та вчимося проходити такі випробування», – сказав Олексій Резніков. «Слово і діло» вирішило розібратися, хто, як і за яких умов, згідно із законодавством, може запровадити режим воєнного стану.
У яких випадках в Україні можна запровадити воєнний стан
Воєнний стан – особливий правовий режим, який запроваджується в Україні або в окремих місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державної незалежності України, її територіальній цілісності.
На час дії воєнного стану органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування надаються повноваження, необхідні для запобігання загрози, відсічі збройної агресії та гарантування національної безпеки. Можливе також тимчасове обмеження конституційних прав і свобод людини.
Хто ухвалює рішення про запровадження воєнного стану
Пропозицію запровадити воєнний стан президенту подає Рада нацбезпеки та оборони.
Президент, своєю чергою, видає указ про введення воєнного стану (загалом по країні або в окремих областях) та звертається до Верховної ради для його затвердження.
Верховна рада має зібратися на засідання у дводенний термін без скликання та розглянути указ президента.
В указі має бути зазначено:
обґрунтування потреби запровадження воєнного стану;
межі території, де вводиться воєнний стан, час введення і термін, на який він вводиться (обмеження щодо терміну дії воєнного стану у законі не прописані);
завдання військового командування, військових адміністрацій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв'язку із запровадженням воєнного стану із зазначенням терміну цих обмежень.
Воєнний стан припиняється після закінчення терміну, на який він був введений. Або у разі усунення загрози президент може скасувати його достроково, видавши відповідний указ.
Воєнний стан: які обмеження можуть запроваджуватися
встановлення чи посилення охорони об'єктів державного значення, критичної інфраструктури;
трудовий обов'язок для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній галузі та сфері забезпечення життєдіяльності населення та не заброньованих підприємствами, установами та організаціями;
використання потужностей та трудових ресурсів підприємств, установ та організацій усіх форм власності для потреб оборони;
примусове відчуження майна, що перебуває у приватній чи комунальній власності;
комендантська година;
особливий режим в'їзду та виїзду, обмеження свободи пересування громадян та транспортних засобів;
перевірка документів у громадян, огляд транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень та житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України;
заборона проведення зборів, мітингів, інших масових заходів;
можлива заборона діяльності політичних партій, громадських об'єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;
заборона або обмеження вибору місця перебування або місця проживання осіб на території, де діє воєнний стан;
використання ЗМІ, друкарень тощо для військових потреб;
заборона на торгівлю зброєю, сильнодійними хімічними та отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, що виробляються на спиртовій основі;
заборона громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку змінювати місце проживання без дозволу;
встановлення військово-квартирної повинності;
нормоване забезпечення населення основними продовольчими та непродовольчими товарами.
Що заборонено на час дії воєнного стану
Під час дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження президента, уряду, Верховної ради, омбудсмена, судів, органів прокуратури, органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування.
Крім того, не можуть бути обмежені повноваження судів, органів та установ системи правосуддя. Якщо суди, що розташовані на території під воєнним станом, не можуть здійснювати правосуддя, то можна змінити територіальну підсудність справ, які вони розглядають.
В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права та свободи людини та громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України. Йдеться, зокрема, про рівні права, неможливість позбавлення громадянства, невід'ємне право на життя, право на свободу та особисту недоторканність.
Також воєнний стан не може бути підставою для застосування тортур, жорстокого поводження чи покарання, що принижують людську гідність.
Заборонено також:
зміна Конституції України та Криму;
проведення будь-яких виборів та референдумів;
проведення страйків, масових зборів та акцій.
В історії України воєнний стан запроваджували один раз – у 2018 році
За всю історію незалежної України воєнний стан був запроваджений лише раз – з 26 листопада до 26 грудня 2018 року (хоча спочатку п'ятий президент Петро Порошенко хотів запровадити режим на 60 днів).
Рішення було ухвалено після того, як у Керченській протоці Росія обстріляла три українські військові катери і захопила понад 20 наших моряків.
Воєнний стан діяв у десяти областях України: Чернігівській, Сумській, Харківській, Луганській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській, Одеській, Миколаївській та Вінницькій.
Права українців на час дії воєнного стану не обмежували. Петро Порошенко припускав лише проведення часткової мобілізації – у разі продовження агресії Росії проти України. Але цей захід не знадобився.
Нагадаємо, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив, що чиновникам та нардепам можуть заборонити залишати Україну у разі запровадження воєнного чи надзвичайного стану – незабаром буде подано відповідний законопроєкт.
Раніше, 23 квітня 2021 року, набув чинності закон, який передбачає, що без оголошення мобілізації можна призвати на військову службу резервістів. «Слово і діло» розібралося, кого та за яких умов зможуть призвати.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»