Загроза повномасштабного вторгнення з боку Росії чи Білорусі – вже достатня підстава для можливого запровадження воєнного стану в Україні. На тлі щораз більшої кількості тривожної інформації про плани агресора в іноземних ЗМІ та загалом напруженої міжнародної ситуації – введення воєнного стану в Україні може мати справді негативні наслідки в контексті зростання панічних настроїв.
Водночас і серед політиків, і серед частини суспільства ідея про запровадження воєнного стану на тлі можливого повномасштабного вторгнення має значну підтримку саме через те, що дає чіткі інструкції – як саме має діяти держава та за якими правилами житимуть українці, щоб ефективно протистояти воєнним загрозам.
Поки що ні в уряді, ні в Офісі президента публічно ідею можливого введення воєнного стану не обговорюють. Дане питання час від часу генерують опозиційні політичні сили в парламенті та поза ним. Тим часом навіть міністр оборони нещодавно заявив про те, що достатніх підстав для запровадження воєнного стану немає.
Чого очікувати українцям, якщо все ж таки воєнний стан буде оголошений? Як може змінитися політичне життя, і що такий режим означатиме для економіки?
Держава понад усе
Воєнний стан передбачає суттєві обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина в усіх сферах життя. Все це робиться заради однієї мети – вистояти у боротьбі із супротивником та зберегти державу.
Воєнний стан в Україні: як і за яких умов можуть запровадитиВоєнний стан в Україні можна запроваджувати у разі збройної агресії або загрози нападу. Хто це може зробити та які обмеження для населення можуть бути – у матеріалі.
Проте сам механізм запровадження воєнного стану – не такий простий для реалізації. Порядок і особливості воєнного стану визначає закон України «Про правовий режим воєнного стану», в якому детально прописані всі можливі обмеження. Втім сам режим запроваджується указом президента України, який ще має затвердити відповідним законом Верховна рада. А от саме в указі глави держави має бути чітко вказані обмеження, території, на яких вони діятимуть та термін запровадження воєнного стану. Президент має ще надати обґрунтування необхідності введення воєнного стану, спираючись на рішення РНБО, а парламент підтримати указ глави держави.
Єдиний раз, коли в Україні запроваджувався воєнний стан на 30 днів у 10 областях – це сталося у 2018-му році після атаки українських суден у Азовському морі. Саме парламент суттєво обмежив апетити тодішнього головнокомандувача Петра Порошенка: п’ятий президент розраховував запровадити воєнний стан на всій території України строком на 60 днів, проте тодішній парламент вніс корективи у цей план. При цьому значної підтримки суспільства на той момент це рішення не знаходило.
Наразі ж ситуація суттєво інша: загроза з боку Росії, відповідно до даних розвідки, суттєво збільшилася, міжнародна підтримка України зростає, а всередині українського суспільства панічних настроїв не спостерігається. Тож для запровадження воєнного стану суттєвих політичних перепон немає.
Що зміниться по факту?
Насправді, у 2018-му українці майже не відчули наслідків запровадження 30-денного воєнного стану. Ситуація у 2022-му може суттєво відрізнятися, і частина громадян вже готується до можливих змін. Передусім, воєнний стан може торкнутися питань мобілізації – особливо резервістів. Меншою мірою він торкнеться свободи переміщення для громадян та громадянок, які не підлягають мобілізації.
Найвідоміші випадки запровадження воєнного стану в світіВоєнний стан в Україні можуть запроваджувати з 28 листопада. В яких країнах його ще запроваджували, розбиралося Слово і Діло.
Під час воєнного стану можуть бути обмежені деякі політичні права українців – зокрема, право на здійснення акцій протестів. Також забороняється проводити будь-які вибори та референдуми. Військове командування під час воєнного стану може запровадити комендантську годину, а також перевіряти документи та проводити огляд речей, багажу, вантажів, службових приміщень чи навіть приватного житла громадян. А ще може бути обмежене пересування громадян в певних місцевостях, а також рух транспортних засобів.
Для бізнесу наслідки можуть бути відчутнішими – зокрема, йдеться про кадрові втрати у разі мобілізації співробітників із підприємств чи використання майна для потреб держави під час підготовки до можливої війни. Крім того, під час воєнного стану встановлюється державне управління майже в усіх галузях економіки – а це практично означає позбавлення підприємців будь-якої приватної ініціативи у веденні бізнесу.
Доля Мінських угод
У ситуації, коли Росія за допомогою підконтрольних «Л/ДНР» намагається на лінії розмежування спровокувати українську армію постійними обстрілами, введення воєнного стану може як посприяти планам ворога, так і завадити їм.
Вторгнення Росії в Україну: експерт розповів, чи можливе блокування зв’язкуВійськовий експерт пояснив, чи можливе у разі вторгнення Росії на територію України блокування зв’язку.
В нинішній ситуації оголошення воєнного стану може стати у пригоді владі для досягнення певних тактичних цілей всередині українського суспільства, однак знизить можливості для продовження будь-якого переговорного процесу у рамках Мінських угод. Хоча з іншого боку, якщо Росія ухвалить рішення про визнання «Л/ДНР» – альтернативи введенню воєнного стану, скоріше за все, не буде.
Насамкінець, оголошення воєнного стану може відверто сплутати усі плани противника у методах ведення «гібридної війни» на території України. В Кремлі сподіваються, що таке рішення української влади призведе до посилення панічних настроїв. Проте дані останніх соціологічних опитувань свідчать, що українці навпаки – готові долучатися до активної оборони своєї держави, а також довіряють спроможності ЗСУ ефективно протидіяти намірам ворога.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»