Верховна рада планує цього тижня ухвалити у першому читанні державний бюджет на 2023 рік. До документа, за інформацією нардепа Ярослава Железняка, подали близько 1200 правок – багато, але порівняно з минулим роком майже втричі менше. Парламент розглядатиме законопроєкт за спрощеною процедурою, щоб уже до кінця місяця проголосувати його остаточно. На інфографіці «Слово і діло» – які витрати заплановані в проєкті бюджету.
У проєкті держбюджету на 2023 рік видатки закладено на рівні 2 трлн 513,8 млрд гривень – на 5% менше, ніж цього року.
Безумовний пріоритет наступного року – національна безпека та оборона, тому витрати майже на всі органи влади урізані.
На що планують збільшити видатки у 2023 році
З центральних органів влади до 8,5 млрд гривень хочуть збільшити витрати на Секретаріат Кабміну – це плюс 72,7% порівняно з цим роком. Як пояснював Железняк, у цю суму входять витрати на Держпродспоживслужбу.
Також планується, що зростуть витрати на Нацкомісію з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг – до 861,1 млн гривень (+8,4%).
З міністерств більше грошей отримає Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості: витрати на нього хочуть підняти на 181,8% – до 7,8 млрд гривень. Крім того, планується збільшити витрати на Міністерство у справах ветеранів (+13,1%), Міністерство закордонних справ (+4,5%), МВС (+2,2%), Міністерство фінансів (+1,4%).
На 37,4% – до 857,9 млрд гривень – хочуть збільшити витрати на Міністерство оборони. Більше грошей можуть отримати Головне управління розвідки (+13,5%) та Служба безпеки України (+3,9%).
На 5% та 7,5% більше коштів закладено на Національну академію медичних наук та Академію аграрних наук.
Проєкт держбюджету-2023: на що урізали витрати
На Верховну раду видатки пропонується скоротити на 13% – до 2,6 млрд гривень. Трохи більше – 2,7 млрд – закладено на Державне управління справами, але це на 5,1% менше, ніж цього року.
З міністерств найбільше хочуть заощадити на Міністерстві цифрової трансформації (-86% порівняно з цим роком), Міністерстві з питань реінтеграції окупованих територій (-78,6%), Міністерстві розвитку громад та територій (-73,7%), Міністерстві інфраструктури (-64,6%).
Крім того, на 97,4% урізано витрати Міністерства енергетики (за рахунок виключення компенсації ПСО та врегулювання заборгованості перед суб'єктами ринку) та на 86% – Мінекономіки (витрати Держспоживслужби переклали на Секретаріат Кабміну, завершилася програма Єпідтримка).
У проєкті бюджету пропонується скоротити у 2023 році витрати на правосуддя та юстицію. Правоохоронні органи, окрім МВС, також отримають менше грошей.
У сфері боротьби з корупцією найбільше постраждає НАЗК – у держбюджеті передбачили на відомство 728,7 млн грн, це на 44,6% менше, ніж в 2022-му.
На 17,2% пропонується скоротити витрати на Міністерство освіти, на 55,4% – на Міністерство молоді та спорту, на 47% – на Міністерство культури.
Нагадаємо, «Слово і діло» проаналізувало проєкт бюджету на 2023 рік. У нашому матеріалі можна прочитати, на що Україна планує витрачати кошти, звідки очікує надходжень та які основні показники закладено у держбюджеті.
Витрати на оборону наступного року планується збільшити у 57 разів. На інфографіці можна побачити, як вони росли з 2014 року.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»