Президент України Володимир Зеленський за підсумками засідання Ради національної безпеки та оборони оголосив, що Україна подає заявку на прискорене членство в НАТО – за прикладом Фінляндії та Швеції. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг, зі свого боку, заявив, що двері в НАТО для України відкриті – але питання прийняття буде вирішуватися всіма 30 країнами-членами Альянсу.
«Слово і діло» поговорило з експертами, щоб дізнатися, наскільки реально швидкий вступ України в НАТО і з якими перешкодами ми можемо зіткнутися.
Хто за Україну в НАТО, хто проти та що думають в Україні
Станом на 3 жовтня 10 держав підтримали прискорене прийняття України до складу НАТО:
- Польща
- Чехія
- Естонія
- Латвія
- Литва
- Північна Македонія
- Чорногорія
- Румунія
- Словаччина
- Канада
Ще дві країни, США і Німеччина, не сказали чіткого «так» або чіткого «ні». Але сигнали з їхнього боку надходять різні; так, видання Politico пише, що для адміністрації президента США Джозефа Байдена заявка України на членство в НАТО нібито стала несподіванкою.
«За словами двох американських чиновників, знайомих з внутрішніми дискусіями, Заява України про те, що вона прагне до прискореного вступу в НАТО, стала несподіванкою для адміністрації Байдена» – наголошується в матеріалі.
В Україні тим часом підтримка вступу країни в НАТО побила історичний рекорд – 83% українців вважають, що країна повинна бути в Північноатлантичному альянсі. Ніколи в українській історії раніше це питання не підтримувалося такою величезною кількістю громадян країни.
Як змінювалося ставлення українців до членства в НАТОЯк за роки незалежності змінювалося ставлення українців до членства країни в НАТО – на інфографіці. Станом на жовтень підтримка вступу до Альянсу є рекордною.
В уряді вважають, що Україна цілком готова для членства в Альянсі. Зокрема, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив, що де-факто Україна і так перебуває у складі НАТО. Тепер цей статус потрібно оформити юридично. При цьому повернення до якихось планів про ПДЧ не буде, оскільки в Україні переконалися у повній безперспективності цього напрямку.
«Той процес вступу України в НАТО, який запустили у 2008 році, поставив бар'єр у вигляді плану дій щодо членства... цей процес був заведений в глухий кут. Треба було з нього виходити. Реальність докорінно змінилася і, власне, на полі бою було прийнято рішення змінити реальність і в дипломатичному просторі» – пояснив він.
Те ж саме говорить міністр оборони України Олексій Резніков. За його словами, Збройні Сили України освоїли володіння більш ніж 300 стандартами НАТО. Україна вже стала членом Альянсу де-факто, при цьому залишилося стати ним де-юре.
А ось військовий оглядач Денис Попович застерігає від зайвої ейфорії. За його словами, Україна дійсно демонструє високий рівень сумісності зі стандартами НАТО, особливо у військовому плані – це дуже велике досягнення. Але крім війни, є ще й політика, яка в даному питанні виходить на перший план.
«Зараз йде таке собі онлайн-опитування, під час якого понад 10 країн підтримали прийняття України в НАТО. Але все це – друзі нашої країни – Польща, країни Балтії, держави Східної Європи, Канада. Це опитування покаже загальні настрої, але коли справа дійде до конкретного обговорення, все може скластися інакше. Великі питання, наприклад, щодо Угорщини. Так що від зайвої ейфорії Я б поки застеріг» – зазначив він.
Болгарія не підтримала заяву країн Європи щодо вступу України до НАТО: що відомоУ болгарського лідера додали, що рішення про вступ України до НАТО має ухвалюватися лише після розробки чітких параметрів мирного врегулювання конфлікту між росією та Україною.
Про те ж попереджає політолог Олексій Якубін.
«Ми знаємо, що є десять країн, які підтримали прискорений вступ України до НАТО. Польща, країни Балтії, Канада... виходить, що третина членів НАТО підтримує швидкий вступ України. Але що стосується інших членів НАТО, деякі поводяться дуже обережно, наприклад, США ... Для будь-якої країни НАТО виступити зараз проти членства України в Альянсі, це фактично розписатися в тому, що вона грає на руку Москві. Але неформально, думаю, членство України в НАТО намагатимуться всіляко загальмувати. І робити це будуть ті ж країни, які зараз обережно ставляться до передачі зброї Україні й до підтримки Києва загалом» – пояснив він.
Як швидко Україну можуть прийняти в НАТО
Міністр оборони США Ллойд Остін на пресконференції в штаті Гаваї дав зрозуміти, що шлях України в НАТО не буде швидким.
«Ми віддані підтримці політики «відкритих дверей» НАТО, але те, як це відбувається дійсно, є питанням, яке вирішується 30 країнами, які проводять голосування, а також країною, яка прагне» – сказав він.
Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван в той же день, що для процесу прийняття України в НАТО зараз часу немає. Однак президент США Байден заявив, що двері Альянсу «відкриті для України».
Сама процедура вступу до Альянсу – це не швидкий процес. Він розділяється на ряд певних етапів:
- подача заявки на вступ;
- якщо всі члени НАТО згодні, то слід офіційне запрошення до переговорів про вступ;
- переговори з дипломатами НАТО;
- узгодження етапів вступу в Альянс;
- ратифікація графіка реформ;
- отримання офіційного запрошення від генерального секретаря Альянсу.
Спрощена процедура дозволить Україні заощадити чимало часу, проте шлях все одно залишається довгим.
Політолог Олег Саакян в коментарі «Слово і діло» підкреслив, що перш за все подача заявки в НАТО – це відповідь росії на її незаконні псевдореферендуми. Але чекати швидкого вступу до Альянсу не варто.
«Якщо говорити в геополітичному розрізі: очікувати, звичайно, що прямо зараз НАТО нас прийме, не варто. Швидше, ми побачимо заяви, що цей процес почався, вітається, НАТО нас чекає. Але рішення прямо зараз не буде, гарантії термінів не буде, оскільки консенсусу досягти практично нереально, про що у своїй промові натякнув Зеленський» – пояснив він.
Олексій Якубін пояснив, що Україна вдало скористалася моментом, коли заявку за прискореною процедурою подали Швеція і Фінляндія. Ці країни приєднаються до НАТО без ПДЧ – і Україна планує піти тим же шляхом.
«Як я розумію, президент Володимир Зеленський і уряд саме від цього відштовхувалися, коли подавали заявку на членство України в Альянсі» – зазначив він.
З усім тим, це зовсім не означає, що Україна зуміє «проскочити» так само як фіни та шведи.
«З Фінляндією і Швецією все швидко відбувається; швидше за все, за один рік вони вже стануть повноцінними членами НАТО. З Україною, звичайно, все буде довше; навіть кількість країн, які повинні погодитися на вступ України, зросте з 30 до 32» – додав він.
Політолог Андрій Горбенко зазначив, що Україну точно не приймуть, поки на її території йде війна. Можливо, що через рік після того, як війна закінчиться, Україна стане повноцінним членом блоку. При цьому Горбенко допустив такий варіант розвитку подій, при якому по закінченню війни питання НАТО взагалі не буде актуальним.
«Історично НАТО створювалося для протистояння СРСР або росії. Після всіх перезавантажень відносин з росією НАТО поступово почало втрачати свої функції – аж до того, що [експрезидент США Дональд] Трамп почав вимагати від європейців самостійно фінансувати блок. Російська агресія в Україні зробила НАТО більш актуальним – зараз він дуже потрібен в першу чергу Східній Європі» – пояснив він.
Однак після того, як росія оголосила про анексію окупованих територій, малоймовірно, що війна може закінчитися без територіальних втрат з боку рф. І при цьому невідомо, скільки територій росія втратить і що від неї залишиться.
«Якщо це буде все та ж велика, «атомна» росія, то НАТО буде все ще актуально. А якщо ні, то необхідність існування Альянсу буде під великим питанням; на перший план вийдуть регіональні військові блоки» – підсумував він.
Антон Корж, спеціально для «Слово і діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»