Закінчується історія одного із найскандальніших судів України. 13 грудня Верховна рада через понад півтора року після реєстрації ухвалила невідкладний президентський законопроєкт про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва, Володимир Зеленський того ж вечора підписав його. Наразі створюватимуть новий, Київський міський окружний адміністративний суд. ОАСК завдяки своїй специфіці – суд першої інстанції, який розглядав суперечки щодо виборчого процесу, оскарження рішення органів влади, звільнення зі служби – завжди був на слуху та ухвалив чимало резонансних та спірних рішень. Деякі з них – на інфографіці «Слово і діло».
У листопаді-грудні 2013-го під час Революції гідності судді Окружного адмінсуду неодноразово забороняли збори та протести у центрі Києва. Спочатку суддя Віктор Данилишин заборонив встановлювати намети на Майдані Незалежності, Хрещатику та Європейській площі, а пізніше Богдан Санін заборонив у центрі будь-які мирні збори. Після цього були арешти активістів і спроби штурму Майдану.
У липні 2017-го суду практично поставив крапку у дворічному розслідуванні розтрати 14 млн грн державних коштів при закупівлі рюкзаків для Нацгвардії (справа «рюкзаків Авакова»). ОАСК відмовився скасовувати рішення конкурсних торгів та не визнав протиправними дії посадових осіб МВС під час закупівлі.
У грудні 2018 року ОАСК поновив на посаді голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, якого підозрювали у зловживанні службовим становищем. А на початку 2019 року суд заборонив Уляні Супрун виконувати обов'язки міністра охорони здоров'я: ОАСК побачив протиправність у терміні, протягом якого Супрун була у статусі в.о.
У квітні 2019 року Окружний адмінсуд задовольнив позов олігарха Ігоря Коломойського до Національного банку та Кабміну та визнав незаконною націоналізацію ПриватБанку. На думку суддів, процедура виведення банку з ринку порушила норми чинного законодавства. Після рішення ОАСК судовий позов продовжився, у липні цього року Верховний суд підтвердив законність націоналізації.
Тоді ж 2019-го суд скасував заборону на показ в Україні серіалу «Свати», створеного студією «Квартал 95», а також скасував заборону СБУ на в'їзд до країни головної зірки серіалу – Федора Добронравова.
Крім того, ОАСК заблокував перейменування Української православної церкви московського патріархату – згідно із законом у назві мала бути зазначена приналежність до Російської православної церкви.
Влітку 2019 року ОАСК припинив дію наказу Міністерства оборони про перехід на систему харчування за стандартами НАТО. Реформу було відновлено у березні 2020 року.
У 2020 році Окружний адміністративний суд постановив видалити з Єдиного реєстру інформації дані про Артема Ситника як директора Національного антикорупційного бюро. У процесі розгляду одного із позовів ОАСК виявив, що не було виконано рішення Конституційного суду про визнання незаконним указу про призначення Ситника.
Минулого року ОАСК скасував введення нового українського правопису на підставі того, що Кабінет міністрів не має повноважень його змінювати. Рішення пізніше було оскаржено в іншому суді.
ОАСК активно протистояв іншим нововведенням. Наприклад, на початку 2020 року за позовом Андрія Портнова зобов'язав Міністерство освіти переглянути опис Революції гідності у підручниках історії України. Це рішення також було скасовано Апеляційним судом.
А у січні 2021-го суд спробував скасувати перейменування деяких вулиць у Києві, зокрема Московського проспекту на проспект Бандери. У суді законність рішення Київради вдалося відстояти.
Нагадаємо, «Слово і діло» проаналізувало, як із роками змінювалися темпи роботи ОАСК та скільки справ суд розглядав станом на весну минулого року.
Також в авторській колонці нашого журналіста можна прочитати про п'ять найгучніших справ і скандалів, якими запам'ятався адмінсуд Києва.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»