До повномасштабної війни держава розраховувала у 2022 році отримати 8 млрд гривень від приватизації майна. Бойові дії дозволили розпочати продаж об'єктів лише в середині року, і в результаті до бюджету надійшло трохи більше п'ятої частини запланованого доходу – 1,7 млрд. Але насправді до такої ситуації не звикати: приватизація держмайна ще жодного разу не приносила прогнозованих надходжень. Очікування та реальність – на інфографіці «Слово і діло».
У 2014 та 2015 роках уряд закладав до держбюджету 17 млрд гривень доходу від продажу державного майна.
У 2014-му вдалося отримати лише 2,7% цієї суми (0,5 млрд), у 2015-му ще менше – 0,9% (0,2 млрд).
У наступні два роки очікуваний дохід від приватизації було підвищено до 17,1 млрд гривень. В 2016-му надійшов 1,1% від цієї суми (0,2 млрд), а в 2017-му цілих 19,8% (3,4 млрд).
На 2018 рік планку було підвищено до 18,8 млрд гривень. У результаті до бюджету від продажу держмайна надійшло 1,3% від закладеного доходу – 0,3 млрд.
У 2019 році план надходжень від приватизації був виконаний на 3,2% – держава отримала 0,5 млрд з 17,1 млрд очікуваних.
У держбюджет-2020 закладали 12 млрд гривень надходжень від приватизації, але після початку пандемії коронавірусу показник переглянули у бік зменшення – 0,5 млрд. Реально від продажу майна вдалося отримати 2,2 млрд гривень.
2021 рік поки що є найуспішнішим з точки зору отримання доходу від приватизації – було отримано 42,5% від запланованої у бюджеті суми або 5,1 млрд гривень.
Минулого року від продажу держмайна розраховували отримати 8 млрд гривень, отримали – 1,7 млрд (21,3%).
Найдорожчим проданим об'єктом є Одеський завод шампанських вин – його купили за 195 млн гривень при стартовій ціні в 87,4 млн. Львівський ювелірний завод продали за 185,4 млн гривень при стартовій ціні в 144,3 млн. грн.
Також до п'ятірки найдорожчих проданих об'єктів увійшли три спиртзаводи: Марилівський (продали за 150 млн гривень), Вузлівський (130,4 млн), Залозецький (120 млн).
Нагадаємо, в Україні вперше за часи незалежності приватизували морський порт.
З інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, які державні підприємства не можуть продати і як рік у рік змінюється їхня вартість.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»