У Верховній раді пропонують внести зміни до Кодексу законів про працю України щодо встановлення українських свят та скасувати 8 березня, 1 травня та 9 травня.
Законопроєкт №9009 було зареєстровано 13 лютого.
Авторами пропозиції стали: Оксана Савчук (позафракційна), Наталія Піпа, Соломія Бобровська, Ярослав Юрчищин (усі із «Голосу»), Ігор Гузь («За майбутнє»), Ростислав Тистик («Слуга народу»).
Замість цих свят група нардепів пропонує встановити нові:
25 лютого – День української жінки (День українки) – День народження Лесі Українки;
9 березня – Шевченків день – День народження Тараса Шевченка;
другий тиждень травня – День матері.
У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що зараз під час війни з агресором відновлюється український погляд на світ і формуються нові традиції нації-переможця, які потребують закріплення і на символічному рівні державного календаря, покінчивши з нав'язаними традиціями минулої спадщини.
«Досі на державному рівні визначено вихідним днем 8 березня – так званий «Міжнародний жіночий день», встановлений окупаційним московським режимом з метою популяризації власного погляду на роль та місце жінок. Натомість вважаємо за доцільніше відзначати День української жінки в дату народження найвідомішої української письменниці та громадського діяча – Лесі Українки. У березні слід відзначити пам'ять Великого Кобзаря Тараса Шевченка у день його народження, 9 березня. Щоб уникнути економічних втрат через ще один вихідний, слід усунути інші комуністичні рудименти – насамперед 1 травня», – вважають депутати.
Замість святкування «Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні» 9 травня, яке використовується росією як головне ідеологічне обґрунтування агресії, закінчення Другої світової війни на європейському фронті у світі відзначається 8 травня.
Нардепи пропонують залишити День пам'яті та примирення 8 травня, як і передбачено президентським указом.
Нагадаємо, з інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, які свята в Україні запровадили чи скасували упродовж 2014-2019 років.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»