Перспектива гендерної рівності у світі стає дедалі більш віддаленою: за словами генсека ООН Антоніу Гутеріша, для її досягнення потрібно близько 300 років. Серед негативних тенденцій, які уповільнюють прогрес – обмеження прав жінок в Афганістані та Ірані, насильство у зонах воєнних конфліктів (зокрема, в Україні), обмеження репродуктивних прав. Крім того, зазначають в ООН, у світі все ще досить високий рівень материнської смертності та ранніх шлюбів. Важливо розуміти, що гендерна рівність потрібна не тільки для гармонії в суспільстві та реалізації потенціалу всіх людей, а й для сталого економічного розвитку країн. «Слово і діло» вивчило, яка ситуація з рівноправністю чоловіків та жінок у Європі та як вона змінювалася в Україні (останні доступні дані – за 2021 рік).
Індекс гендерної нерівності в Україні
Оцінювати ситуацію в цій галузі ми будемо за допомогою Індексу гендерної нерівності (Gender Inequality Index, GII), що складається у рамках Програми розвитку ООН.
Індекс позначається числами від 0 до 1: нуль – повна рівність статей за всіма показниками, одиниця – повна нерівність.
Індекс розраховується за трьома основними категоріями: охорона жіночого репродуктивного здоров'я, громадянські права та можливості, економічна активність жінок та чоловіків.
Індекс жіночого репродуктивного здоров'я розраховується двома коефіцієнтами. Один із них – коефіцієнт материнської смертності: кількість материнських смертей на 100 тисяч живонароджених. В 1991 році в Україні цей показник становив 44. Пікове значення материнської смертності в Україні було зафіксовано у 1995 році – 52 смерті на 100 тисяч народжених дітей.
З того часу показник знизився майже втричі і останні роки (2017-2021) тримається на позначці 19 смертей на 100 тисяч народжених дітей.
В Індексі жіночого репродуктивного здоров'я враховується також підліткова народжуваність – кількість пологів серед дівчат віком 15–19 років на 1000 жінок цього віку. У 1991-1993 роках в Україні цей показник перевищував 60 пологів на тисячу дівчат, а потім почав знижуватися.
В 2018 році в Україні було 19,6 пологів на тисячу неповнолітніх, в 2019 році – 16,5, в 2020 році – 15,3 (найнижчий показник), в 2021 році – 15,6.
Гендерний розрив в оплаті праці: як відрізняється середня зарплата жінок і чоловіків в УкраїніСтаном на початок року зарплати жінок в Україні в середньому майже на 18 відсотків є меншими, ніж зарплати чоловіків.
В Індексі прав та можливостей жінок і чоловіків враховується, по-перше, відсоток громадян віком від 25 років, які здобули як мінімум середню освіту. У 1991 році 76,5% жінок та 84,4% чоловіків мали хоча б середню освіту.
Наразі ситуація обернулася на користь жінок: станом на 2021 рік 96,2% українок мали як мінімум середню освіту проти 95,8% чоловіків.
Крім того, у другій категорії враховується частка місць жінок та чоловіків у парламенті. Цей показник залишається доволі низьким протягом усієї Незалежності України. Наприклад, у 1991-1998 роках у Верховній раді було лише 3,8% жінок-нардепок. Далі ситуація покращувалась, але прогрес у досягненні гендерної рівності в парламенті не можна назвати стабільним.
Наразі у Верховній раді рекордна кількість жінок-депутаток – 20,8%.
Індекс економічної активності оцінюється рівнем зайнятості жінок та чоловіків віком від 15 років. В Україні цей показник завжди був приблизно на одному, невисокому рівні. Так, у 1991-1999 роках працювало 53% і більше жінок працездатного віку.
У 2000-2009 роках цей показник опустився нижче за 53%, після 2013 року – нижче за 51%. Станом на 2021 рік в Україні працювали 48,1% жінок працездатного віку проти 63,6% чоловіків.
Таким чином, за роки незалежності Україна вдвічі покращила ситуацію з Індексом гендерної нерівності: в 1991 році він становив 0,472, а в 2021 році – 0,200. Найгірша ситуація з рівністю статей в Україні була у 1993-1994 роках (0,474), найкраща – у 2020 році (0,198).
Індекс гендерної нерівності в Європі
Серед європейських країн станом на 2021 рік найкраща ситуація з гендерною рівністю у Данії – 0,013.
Зокрема, в країні 4 материнські смерті на 100 тисяч новонароджених, а показник підліткових вагітностей становить 1,9 на тисячу жінок.
Практично рівна кількість чоловіків та жінок у Данії мають як мінімум середню освіту (трохи більше 95%). 57,7% жінок та 66,7% чоловіків мають роботу. У парламенті країни 39,7% місць посідають жінки.
На другому місці у Європі знаходиться Норвегія – 0,016. Там удвічі менший коефіцієнт материнської смертності, але вищий показник підліткових вагітностей (2,3).
У Норвегії понад 99% чоловіків та жінок здобули як мінімум середню освіту. Роботу мають 60,3% жінок працездатного віку та 72% чоловіків. У парламенті Норвегії 45% жінок.
На третьому місці за рівнем Індексу гендерної нерівності опинилася Швейцарія – 0,018.
Коефіцієнт материнської смертності в країні становить 5 на 100 тисяч живонароджених, підліткових пологів – 2,2 на тисячу жінок.
У Швейцарії працюють 61,7% жінок та 72,7% чоловіків. Як мінімум середню освіту мають 96,9% жінок і 97,5% чоловіків. Жінок у парламенті країни 39,8%.
Відразу позаду України в рейтингу знаходиться росія з коефіцієнтом 0,203. Станом на 2021 рік у країні було 19 материнських смертей на 100 тисяч народжених та 27,8 підліткових пологів на тисячу жінок.
Середню та вищу освіту мали 92,8% жінок та 95,9% чоловіків. Працювало 54,5% росіянок працездатного віку проти 69,7% чоловіків. Лише 16,5% місць у російському парламенті займали жінки.
Нагадаємо, «Слово і діло» проаналізувало, наскільки відрізнялася середня зарплата чоловіків та жінок в Україні у 2007-2021 роках.
Також ми дослідили, як змінювався гендерний склад Верховної ради.
З інфографіки можна дізнатися, у яких країнах Близького Сходу та Північної Африки жінки мають найбільше прав.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»