Продовольство – один з інструментів, яким російські терористи намагаються шантажувати цивілізований світ, намагаючись змусити його піти на завершення війни в Україні на російських умовах. Дійсно, український експорт зерна та інших продуктів дуже важливий для багатьох країн світу. Однак зараз доля «зернового коридору» – домовленості, завдяки якій українське продовольство може експортуватися з Одеси, попри війну – висить на волосині через дії росіян. Розповідаємо, чи може рф покинути угоду і що в цьому випадку зможуть зробити Україна і союзники.
Зерновий коридор життя
Попри те, що Україна з самого початку наполягала на безстроковості зернової угоди, на тлі постійних загроз рф призупинити свою участь, угода все ж продовжується на певний термін – кожен раз, коли це необхідно.
Зокрема, 18 березня 2023 року Україна повідомила про те, що зернову угоду продовжили. За даними України, договір продовжили на 120 днів, а ось в росії заявили – продовження, нібито, діє тільки протягом 60 днів. До цього протягом лютого Росія всіляко вставляла палиці в колеса дії угоди – наприклад, затягуючи перевірки судів.
Але вже через місяць після продовження договору, 17 квітня, пресслужба Мінінфраструктури України повідомила, що зернова угода знаходиться під загрозою зриву. З 10 квітня російські «інспектори» в односторонньому порядку припинили огляд і перевірку суден, які були завантажені українським зерном та прямували через Босфор. Через це судна стали накопичуватися в протоці, а міністру інфраструктури Олександру Кубракову довелося поспіхом летіти до Туреччини для переговорів.
Експорт українського зерна: як росія блокує роботу «коридору» в Чорному моріЗ перших днів підписання зернової угоди росія намагається саботувати роботу експортного коридору. Більше – на інфографіці.
У США назвали російські дії загрозою продовольчій безпеці світу та відвертим порушенням положень зернової угоди.
19 квітня Україна та Туреччина повідомили, що робота зернового коридору поновлюється. Думку росії з цього питання озвучено не було. 23 квітня країни G7 заявили, що зернова угода має продовжуватися і працювати, щоб не ставити під загрозу продовольчу безпеку залежних від імпорту продуктів держав. А вже 26 квітня російські «інспектори» в черговий раз демонстративно заблокували роботу зернового коридору, відмовляючись погоджувати огляд суден із зерном.
Весняне загострення в Кремлі
Починаючи ще з 20 березня, росія істерично бомбардує світ заявами про те, що рф призупинить свою участь у зерновій угоді, якщо не будуть виконані «умови росії». Наприклад, МЗС рф заявило, що рф в односторонньому порядку вирішила скоротити період пролонгації угоди зі 120 днів до 60 днів, і що з 18 травня рф може вийти з участі в Угоді.
«Умови», які висунуті в кремлі, полягають у наступному:
- Відновлення роботи аміакопроводу «Тольятті-Одеса»;
- Повернення доступу російському «Россельхозбанку» до системи SWIFT, від якої він був відключений в рамках санкцій;
- Відновлення постачання в росію запчастин для сільгосптехніки, а також відновлення сервісного обслуговування іноземної сільгосптехніки у рф;
- Скасування санкцій, які унеможливлюють страхування і перестрахування суден з російським продовольством і добривами, надання таким суднам доступу в європейські порти;
- Розблокування зарубіжних активів і рахунків російських компаній, які займаються транспортуванням добрив і продовольства.
Втім, схоже, що на Заході не прагнуть прислухатися до істерик, що долітають з кремля. Можливо, через це на арену 18 квітня випустили прессекретаря російського диктатора володимира путіна – Дмитра Пєскова. «Голова, що говорить» від імені кремля заявила, що обставини, нібито, складаються так, що рф не буде продовжувати зернову угоду – і що внаслідок цього нібито з ринків світу може зникнути як українське, так і російське зерно.
При цьому у рф скаржаться, що жодна російська умова не була виконана. Наприклад, російське зерно нібито не пропускають через протоки для подальшого продажу. Втім, незрозуміло, про яке зерно йдеться; якщо дійсно про російське, то його пропускають. Якщо ж про зерно, яке російські терористи накрали в Україні, то тут не доводиться дивуватися, що такі вантажі можуть «розгортати».
Російські погрози на адресу зернової угоди зайшли на новий виток після того, як рано вранці 24 квітня кілька морських БПЛА-камікадзе України вдарили по бухті тимчасово окупованого Севастополя. У росії негайно заявили, що БПЛА нібито були запущені з акваторії, відведеної під зерновий коридор. Своєю чергою, в ГУР МО назвали заяви російського міноборони брехливою маніпуляцією та пропагандою, зазначивши, що зерновий коридор Україна використовує тільки для вивезення зерна.
Варто зазначити, що це не перше звинувачення рф на адресу України про те, що зерновий коридор нібито використовується для атак на тимчасово окупований Крим. Російські терористи вже звинувачували Київ у цьому у 2022 році, коли почалися перші атаки морських БПЛА на акваторію окупованого Севастополя. І тоді зернова угода теж опинилася під загрозою через шантаж рф – росіяни заявили, що «виходять із зернової угоди».
Однак росія була швидко змушена забрати свої слова назад – Україна, Туреччина і ряд цивілізованих країн вирішили, що угода повинна бути продовжена. Щобільше, без участі рф перевірка суден із зерном проходила значно швидше. З урахуванням всіх факторів, Москві не залишалося нічого іншого, ніж вдати добру пику при поганій грі та зробити черговий «жест доброї волі».
Варіанти дій
Отже, якщо уявити, що російські терористи все ж покинули зернову угоду після 18 травня - бо цілком очевидно, що ніхто не має наміру виконувати виставлені кремлем умови - що в цьому випадку може зробити Україна і її союзники?
Видання Politico припускає, що якщо рф покине зернову угоду після 18 травня, військові кораблі росіян можуть почати піратствувати в акваторії Чорного моря, нападаючи на кораблі з зерном. Такий натяк міститься в листі, який рф відправила в Об'єднаний Координаційний комітет Чорноморської зернової ініціативи.
«Це виглядало як завуальована загроза того, що російські військові можуть почати напади на комерційні судна в Чорному морі після цієї дати, більше не пов'язані правилами безпечного проходу, передбаченими угодою» – пише газета.
Таким чином, варіантів у союзних держав не так вже й багато:
- Виконати умови, які висуває росія. Прийняття цих Умов завдасть серйозного удару по антиросійським санкціям і за інтересами як України, так і західних країн. Тим більше, що російські апетити зростають щоразу, коли кремль розуміє, що його шантаж спрацював.
- Висунути в Чорне море бойові кораблі та сформувати конвої із зерновозів для захисту суден з продовольством від російських піратів, паралельно покладаючись на українську і союзну протикорабельну берегову оборону. Цей варіант небезпечний тим, що в будь-який момент може статися бойове зіткнення між кораблями НАТО, США і росії – а цього варіанту Північноатлантичний Альянс уникає, як вогню. До того ж існує ще одна перешкода у вигляді Конвенції Монтре – документ прямо забороняє перебування в акваторії Чорного моря бойових кораблів нечорноморських держав після закінчення 21 дня з моменту їх заходу. Малоймовірно, що Туреччина, яка грає роль балансира між росією та західними країнами, не тільки дозволить НАТО і США порушити цю Конвенцію, але і взагалі пропустить якісь бойові кораблі в Чорне море або надасть свої кораблі для охорони конвоїв.
- Залишити все, як є. Цей варіант загрожує втратою обличчя для НАТО; Альянс виявиться нездатний забезпечити безпеку судноплавства по акваторії Чорного моря, де будуть піратствувати російські терористи. Економічним інтересам України буде завдано величезної шкоди; якщо берегова оборона ВМС ЗСУ зможе прикрити зерновози у своїй зоні відповідальності, відправивши російських піратів в гості до крейсера «Москва», то протягом подальшого шляху комерційні судна виявляться беззахисні.
- Примусити росію продовжити зернову угоду. Поки немає розуміння, як можна це зробити, але це єдиний варіант, який дозволить не йти на поводі у росії та не доводити справу до прямих бойових зіткнень між кораблями рф і НАТО.
Тим часом 26 квітня ввечері стало відомо, що уряд США дозволив одному з найбільших банків США – JPMorgan Chase – робити виплати підсанкційному російському Россельхозбанку, щоб усунути проблеми з експортом російського зерна. Банк у США отримав урядові гарантії, що не буде покараний за порушення санкцій. У самому JPMorgan Chase відмовилися давати ЗМІ якісь коментарі.
Так що загалом ще далеко не зрозуміло, які рішення в результаті приймуть союзники, щоб убезпечити експорт українського зерна та зерновий коридор.
Антон Корж, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»