Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала рішення про зменшення застави з 523 до 107 млн грн, яку визначили як альтернативу триманню під вартою колишньому голові Державної фіскальної служби Роману Насірову.
Таке рішення 8 червня ухвалила АП ВАКС, повідомляє прес-служба суду.
«За результатами розгляду колегія суддів задовольнила апеляційну скаргу сторони обвинувачення, та скасувала ухвалу слідчого судді ВАКС від 16 травня 2023 року, якою було частково задоволено клопотання сторони захисту колишнього голови ДФС України про зміну запобіжного заходу на домашній арешт», – інформує інстанція.
Водночас 1 червня колегія суддів Вищого антикорупційного суду продовжила арешт Насірова до 30 липня з альтернативою 261 млн грн застави. Тому наразі альтернативою арешту є 261 млн грн.
Нагадаємо, САП скерувала до суду справу ексголови ДФС Романа Насірова про одержання понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також у цій справі про підозру повідомили в наданні цієї вигоди олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.
Слідство наразі встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 - серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-«прокладку», залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.
При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, натомість не включав відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це, в свою чергу, призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»