Україна останній рік перебуває на 79 місці у рейтингу свободи преси за версією «Репортерів без кордонів» (RSF). Це значний прогрес, адже в перший рік повномасштабної війни наша країна випала з першої сотні: в організації наголошували на значних ризиках для безпеки журналістів, загрозі виживання ЗМІ в цілому, а також на контролі олігархів над медіа. Незважаючи на покращення положення України в рейтингу, у RSF вказали на численні проблеми у сфері медіа через воєнний стан та війну. «Слово і діло» вирішило поцікавитися, як організація оцінює рівень свободи слова в інших країнах із збройними чи політичними конфліктами.
Зазначимо, що при складанні рейтингу «Репортери без кордонів» враховують рівень зловживань щодо журналістів, аналізують такі показники як насильство стосовно працівників ЗМІ, ступінь фінансової чи політичної залежності медіа, стан правового середовища тощо.
У 2019 році Україна посідала у рейтингу 102 місце. В 2020 році Україну вперше включили до сотні «Індексу свободи преси», але сталося це за рахунок погіршення позицій інших країн. «Репортери без кордонів» відзначали вплив олігархів на медіа та негативні наслідки інформаційної війни з росією (у тому числі блокування російських сайтів).
В 2021 році Україна опустила на 97 місце в рейтингу, а в 2022 році – на 106. В організації заявили, що повномасштабна війна загрожує виживанню ЗМІ, а загроза безпеці журналістів висока як ніколи.
В 2023 році Україна піднялася одразу на 79 місце. Окрім загрози життю журналістів, у RSF відзначили обмеження на поширення інформації через воєнний стан в Україні, а також позбавлення акредитації деяких іноземних журналістів.
Стабільний регрес у рейтингу свободи слова демонструє росія: якщо у 2019 році вона посідала 149 місце, то зараз уже 164 (із 180). В організації заявили, що після початку повномасштабної агресії щодо України в росії був здійснений потужний тиск на незалежні ЗМІ, що залишилися, – вони були або заборонені, або заблоковані, або оголошені «іноземними агентами». Це сприяло ще більшому поширенню прокремлівської пропаганди, особливо при висвітленні війни.
Неподалік росії в рейтингу знаходяться Ємен і Сирія, де вже кілька років триває громадянська війна. Ємен зараз на 168 місці (за кілька років він піднявся максимум на 167), Сирія – на 175.
У Сирії, зазначають в організації, більшість ЗМІ контролює президент Башар Асад та його партія. Державні радіо, телебачення та друковані ЗМІ просто передають урядову пропаганду, а деякі опозиційні медіа працюють за кордоном.
У RSF назвали кількість журналістів у світі, які загинули цього року під час виконання обов'язківУ всьому світі протягом року 45 журналістів загинули під час виконання обов'язків. Це найнижчий показник із 2002 року.
Єменські ЗМІ поляризовані учасниками війни: щоб уникнути репресій, йдеться у звіті, вони не мають вибору, окрім як слідувати лінії того, хто контролює територію, де вони розташовані.
Іран, учасник ескалації конфлікту на Близькому Сході, у 2022 та 2023 роках посідав у рейтингу 178 та 177 місце відповідно. ЗМІ країни контролюються ісламським режимом, а незалежні журналісти зазнають переслідувань та арештів.
Північна Корея вже кілька років перебуває на останньому місці в рейтингу: єдиним легальним джерелом інформації в авторитарній країні та водночас офіційним рупором уряду є Центральне інформаційне агентство Кореї (ЦТАК).
Південна Корея в той же час займає 47 рядок у рейтингу.
Вірменія та Азербайджан багато років перебували у конфлікті через Нагірний Карабах. При цьому Вірменія у рейтингу свободи слова піднялася до 49 місця з 61-го у 2019 році. «Репортери без кордонів» відзначають вплив політиків та олігархів на вірменські ЗМІ, а також високий рівень дезінформації та розпалювання ненависті.
Але в Азербайджані справи набагато гірші: країна знаходиться на 151 місці в рейтингу, хоча й показала прогрес останніми роками (у 2019-му було 166 місце). Але, як йдеться у доповіді RSF, практично всі медіа знаходяться під контролем держави, а опозиційні ЗМІ закриті чи працюють за кордоном.
Афганістан, наразі підконтрольний «Талібану», опустився зі 121 місця у 2019 році на 152-е у 2023 році.
Ізраїль, який зараз перебуває в активній фазі війни з ХАМАС, в 2023 році опустився на 97 місце в рейтингу. На зниження оцінки впливає військова цензура та значний вплив політиків на органи регулювання телерадіомовлення.
Нагадаємо, на інфографіці «Слово і діло» можна подивитися, яке місце у рейтингу свободи преси Україна посідала у 2012-2021 роках, а також хто був лідером та аутсайдером у рейтингу.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»