З самого початку російської агресії десять років тому точаться суперечки про долю Арки дружби народів у Києві – її пропонували демонтувати, перебудувати, перефарбувати та перейменувати. Поки монумент лише перейменували на Арку свободи українського народу, знесли кілька скульптур під ним, а ще в 2018 році на арці з'явилася символічна тріщина. У березні експерти Українського інституту національної пам'яті визначили, що арка належить до символіки російської імперської політики та підлягає демонтажу. Мінкульт слідом позбавив монумент статусу пам'ятника історії, що відкрило шлях до його знесення. Але влада Києва робити цього не збирається, оскільки це «дорого і небезпечно». Натомість значення арки планують «переосмислити». На інфографіці «Слово і діло» – де в Україні ставили пам'ятники дружбі з росією (і Білоруссю) і що сталося з ними після початку повномасштабної війни.
Колишня Арку дружби народів була відкрита в Києві в 1982 році і символізувала «возз'єднання України з росією». Вся композиція складалась із безпосередньо арки у вигляді веселки та двох скульптурних груп: бронзової скульптури двох робітників (українця та росіянина) та скульптури з граніту зі сценою з Переяславської ради.
Після початку декомунізації в Україні монумент хотіли демонтувати, але від цієї ідеї відмовилися, у тому числі через дороговизну робіт. У листопаді 2018-го на арці з'явилася інсталяція «Тріщина дружби», присвячена утриманню росією українських політв'язнів.
Після початку повномасштабної війни у квітні 2022-го під аркою демонтували скульптури робітників. Також її перейменували на Арку свободи українського народу. 30 квітня 2024-го було демонтовано другу скульптуру під аркою – пам'ятник на честь Переяславської ради.
На початку квітня експертна комісія Українського інституту національної пам'яті вирішила, що арка належить до символіки російської імперської політики, і тому її потрібно демонтувати. «Експертна комісія відзначила, що втілений у монументальному комплексі «Арка дружби народів» міф про «возз’єднання» двох «братніх» народів не відповідає історичним реаліям, у радянські часи цей міф використовувався для обґрунтування «віковічного прагнення українського народу возз’єднатися з російським». Зараз цей міф слугує для підтримки російських територіальних претензій і пропаганди, що має на меті змінити уявлення українців про свою історію та державність», – наголошується у рішенні комісії.
Пізніше Міністерство культури виключило монумент із Державного реєстру нерухомих пам'яток України: арка втратила свій статус пам'ятника, а отже, може бути демонтована.
У столичній адміністрації заявили, що не мають планів демонтувати арку. По-перше, це дорого, по-друге, небезпечно, адже частини пам'ятника утворюють підпірну стіну, щоб на пагорбі не було зміщення. Замість знесення «сенс арки буде переосмислений, а простір біля неї отримає нову концепцію».
До речі, до повномасштабної війни одного пам'ятного знака на честь «дружби з Москвою» вдалося позбутися: у 2021 році у сквері на вулиці Маршала Якубовського було демонтовано відповідний монумент.
У яких містах під час повномасштабної війни з'явилася вулиця імені БандериЗ початку повномасштабної війни з росією у дев'яти містах України з'явилася вулиця імені Степана Бандери.
В Ужгороді у березні 2022-го небайдужі громадяни знесли пам'ятник «возз'єднання» України та росії. Плиту, встановлену у 1954 році до 300-річчя «возз'єднання», активісти спочатку облили червоною фарбою, а потім прибрали. Культурною спадщиною вона не була.
У липні 2022-го у Переяславі було демонтовано ще одну пам'ятку 300-річчю «возз'єднання» України з росією. Для цього Мінкульт прибрав її із реєстру.
У квітні 2023-го пам'ятник «дружбі народів» знесли у Рівному.
На кордоні України, Білорусі та росії досі стоїть монумент «Три сестри» (відкритий у 1975 році), присвячений «дружбі» українського, білоруського та російського народів. Українська частина пам'ятника знаходиться на території села Сеньківка на Чернігівщині, у липні минулого року його зняли з обліку пам'яток історії місцевого значення. Поки що нічого зробити з монументом не можуть, оскільки зона не є безпечною.
У центрі Харкова (неподалік перехрестя проспекту Героїв Харкова, вулиці Кооперативної та Харківської набережної) все ще не демонтували монумент «дружби народів» – постаті українця та росіянина.
Нагадаємо, з інфографіки «Слово і діло» можна дізнатись, які пам'ятники в українських містах знесли у перший рік повномасштабної війни.
Також ми писали про історію зміни герба на щиті монумента «Батьківщина-мати» у Києві. Тризуб там був встановлений у серпні минулого року.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»