Українці за останні пару років мали можливість спостерігати низку рідкісних для нашого регіону чарівних природних явищ – північне сяйво, сяйво да Вінчі, «Брокенський привид» та менш приємні, наприклад, хвилю піску із Сахари. Їх поява є прикладом глобальних кліматичних змін або ж унікальним збігом необхідних факторів. Більше – на інфографіці «Слово і діло».
За останній рік в Україні щонайменше чотири рази помічали північне сяйво (у квітні, вересні та листопаді 2023 року та буквально тиждень тому, 2 травня) – оптичне явище, під час якого верхні шари атмосфери світяться під впливом потоків заряджених частинок, які магнітне поле Землі спрямовує до полюсів.
Це рідкісне для нашої країни явище могли побачити мешканці Київської, Чернігівської, Донецької, Львівської, Житомирської, Херсонської, Одеської та інших областей. Причиною північного сяйва в Україні вчені називали потужні магнітні бурі. Прогнозується, що цей рік стане найкращим для спостереження за північним сяйвом за останні 20 років через сонячну активність.
У квітні разом із хвилею аномального тепла до України двічі доходив пил з африканської пустелі Сахара (вдруге пил змішався з опадами, утворивши «брудний дощ»). Щороку Сахара викидає до 200 млн тонн мінерального пилу, частина його осідає, частина доходить до інших континентів. В останні роки пил пісок із Сахари все частіше досягає Європи: вчені вважають, що це може бути пов'язано зі змінами в моделях атмосферної циркуляції.
Взимку та ранньою весною в Україні були зимова (а також снігова) гроза та зимова веселка. Зимову веселку можна було спостерігати у Києві після дощу.
Зимова та снігова гроза були в Україні у січні 2022-го та 2023 років, а також у березні 2023-го. Як пояснювали в Укргідрометцентрі, на Землі таке відбувається приблизно п'ять-шість разів на рік: це явище, при якому замість зливового дощу випадає зливовий сніг.
Снігова гроза утворюється, коли холодне повітря притиснуте до землі, а над ним натікає дуже вологе та тепле повітря – тоді в ньому починаються раптові вертикальні рухи та перемішування, що призводить до турбулентності, під час якої крижані кристали в хмарах врізаються один в одного. На відміну від літніх гроз, тоді можуть спостерігатися одна-дві слабкі, частіше міжхмарні блискавки.
У Карпатах у березні 2023 року було зафіксовано природне явище «Брокенський привид» (названо на честь піку Броккен у Німеччині, де спостерігається особливо часто). Це атмосферне оптичне явище, коли людина бачить на хмарах свою тінь від сонця, іноді оточену кількома кольоровими кільцями. Таке відбувається через рух хмар та коливання їхньої щільності.
Також рік тому українці могли спостерігати сяйво да Вінчі (названо на честь Леонардо да Вінчі, який відкрив це явище у XVI столітті). Під час цього явища лише 5% видимої частини Місяця освітлено Сонцем, решта його світиться слабко завдяки відбитому від Землі сонячному світлу.
Навесні минулого року й у січні цього у Києві та деяких інших регіонах у небі можна було помітити світлові стовпи – один із видів гало. Це вертикальна смуга світла, що виникає внаслідок заломлення сонячного світла та його відображення у крижаних кристалах.
В Одесі у лютому 2022-го було рідкісне оптичне явище «зелений промінь» – спалах зеленого світла у момент, коли сонце з'являється чи зникає за горизонтом.
Також в Україні двічі були спалахи від падіння метеорів. 19 квітня минулого року над Києвом та областю яскравий спалах був викликаний падінням метеориту з потоку Лірид.
1 травня спалах спостерігали вже у багатьох областях України. Офіційних коментарів не було, але є припущення, що у атмосферу Землі увійшов невеликий астероїд.
Нагадаємо, вчені заявили, що 2023 рік був найтеплішим за всю історію спостережень (з 1850 року), чому сприяли антропогенна зміна клімату та природне погодне явище Ель-Ніньо.
Більше про кліматичні антирекорди 2023 року – на інфографіці «Слово і діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»