Прем'єр-міністр Денис Шмигаль оптимістично заявив, що Україна перебуває у «кроці від запрошення до НАТО». Він розраховує, що рішення щодо заявки на членство, поданої у вересні 2022 року, буде ухвалено на липневому саміті у Вашингтоні. При цьому генеральний секретар Єнс Столтенберг і деякі члени Альянсу раніше публічно висловлювали сумніви щодо того, що Україну на саміті запросять до організації. «Слово і діло» пропонує згадати, який шлях до НАТО Україна пройшла з моменту подання заявки на вступ.
30 вересня 2022 року після підписання путіним «указів про приєднання» окупованих територій Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей Володимир Зеленський оголосив, що Україна підписує заявку на прискорений вступ до НАТО.
Рішення він аргументував тим, що Україна фактично вже довела відповідність стандартам Альянсу і фактично вже пройшла свій шлях до нього. «Сьогодні Україна подає заявку, щоби зробити це де-юре. За процедурою, яка відповідатиме нашому значенню для захисту всієї нашої спільноти. У пришвидшеному порядку. Ми робимо свій визначальний крок, підписуючи заявку України на вступ у прискореному порядку до НАТО», – заявив тоді президент.
У НАТО відреагували на рішення України стримано: Єнс Столтенберг підтвердив, що організація «тримає двері відчиненими» для України, але насамперед потрібно зосередитися на захисті від російської агресії. «Кожна демократична країна в Європі має право подати заявку на членство в НАТО, і союзники НАТО поважають це право. Ми неодноразово заявляли, що двері НАТО залишаються відчиненими, і ми демонстрували це останніми роками», – сказав він.
Після подання заявки в Україні з нетерпінням чекали на наступний саміт НАТО, який відбувся у липні 2023-го у Вільнюсі. Від заходу Україна, як говорив Зеленський, очікувала чіткого графіка вступу до Альянсу, підтвердження, що наша країна там буде після війни та гарантій безпеки до членства.
Результати саміту залишили змішані почуття. Перемогою стало те, що НАТО скасувало для України вимогу виконати План дій для членства (ПДЧ): Столтенберг сказав, що Україна вже вийшла за межі цих вимог. Крім того, на саміті було започатковано новий формат роботи з союзниками – Рада Україна-НАТО (тепер вона регулярно скликається у кризових ситуаціях).
Проте бажане запрошення до Альянсу та тимчасові рамки вступу так і не були озвучені. Зеленський розкритикував за це організацію ще до прибуття до Вільнюса.
Замість ПДЧ НАТО відстежуватимуть прогрес України у виконанні необхідних реформ через індикатори виконання адаптованої річної національної програми. Її мета – підвищення обороноздатності України як майбутнього союзника, програму сфокусовано саме на реформах у секторі безпеки та оборони.
У листопаді міністр оборони Рустем Умєров затвердив план реалізації програми на 2024 рік. Україна, зокрема, має завершити трансформацію системи командування та управління відповідно до стандартів НАТО, внести зміни до законодавства для посилення демократичного цивільного контролю над ЗСУ, проаналізувати своє законодавство на відповідність документам Альянсу.
Наприкінці 2023-го Зеленський констатував, що Україну до НАТО наразі не запрошують. Але при цьому він відкинув можливість вступу до Альянсу «частинами», тобто в міру звільнення територій від російської окупації.
Наступний саміт НАТО відбудеться 9-11 липня у Вашингтоні, і Україна знову розраховує отримати запрошення. Але це рішення, визнавав і Зеленський, і профільна віцепрем'єрка Ольга Стефанішина, залежить від позиції США та Німеччини.
Столтенберг під час візиту до Києва висловив сумніви, що запрошення на саміті буде. «Союзники справді вірять, що заслужене місце України – у НАТО. Щоб ухвалити це рішення, нам потрібна згода всіх союзників, нам потрібен консенсус, а не більшість, тобто потрібна згода всіх 32 членів. І я не очікую, що ми матимемо таку згоду до саміту в липні», – сказав він, але пообіцяв, що союзники «зможуть продемонструвати, що ми наближаємо Україну ще ближче до членства».
Нагадаємо, з інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, з якою періодичністю в НАТО приймають нових членів.
Також ми розповідали про територіальні суперечки між членами Альянсу.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»